План
Головна ідея роману-епопеї Михайла Шолохова – залишатися людьми в нелюдських умовах. Затвердження простих, але в той же час головних людських цінностей, які полягають у праці, вихованні дітей, любові до ближнього і своєї землі, автору майстерно вдалося здійснити багато в чому завдяки створенню незрівнянно життєвих і яскравих образів. Втіленням дому, рідної землі, родини, кохання та вірності є жіночі образи в романі «Тихий Дон» Шолохова.
Суперечливість образу Аксіньі
Популярність і безсмертність роману «Тихий Дон» багато в чому викликана його життєвістю. Ця риса стосується створення образів. Немає в романі позитивних чи негативних героїв. Вони зображені простими людьми, які здатні на почуття, емоції, правильні вчинки і помилки. Самий яскравий жіночий образ, на основі якого побудована любовна сюжетна лінія роману, – це Ксенія Астахова. Суперечливість її образу полягає в тому, що для громадськості вона була гулящою і безсовісною жінкою, а для Григорія – люблячою та відданою, готової на будь-яку жертву заради нього.
Її видали заміж зовсім молодий. Однак шлюб з козаком Степаном не зміг подарувати їй ні любові, ні дітей. Відмінними рисами персонажа Аксіньі є її неймовірна краса і несамовитий сміливий характер. Вона була горда, вперта, але у всьому до кінця чесна, навіть у своїй грішній любові.
Вона покохала сусідського парубка Григорія всім серцем і душею назавжди. Ні людський поголос, ні побої і погрози чоловіка, ні періодичні повернення Григорія в сім’ю не змогли знищити це почуття. Їй не судилося вберегти своє дитя від смерті, але її серце було настільки широко, що після смерті Наталії вона стала справжньою мамою для дітей Григорія.
Незважаючи на її помилки і невластиві для традиційного образу російської жінки непокору чоловікові і зв’язок на стороні, в образі Аксіньі автором стверджується сила справжньої любові, якої не страшні ніякі соціально-історичні події. Заради своєї любові вона неодноразово кидала будинок і йшла слідом за Григорієм під чужу стріху і навіть в відступ. Вона була готова на будь-які жертви тільки б бути поруч. Її молитви були почуті, і вона упокоїлася на руках коханого.
Уособлення любові і відданості в образі Наталки
Образ Наталки Коршунової в романі протиставляється персонажу Аксіньі. Їх багато що об’єднує – вони обидві люблять Григорія і хочуть бути з ним всупереч суперниці. Повна віддача почуття, вірність і відданість улюбленій людині, незважаючи на його зради, характеризує цих двох жінок. Однак читач мимоволі більше співчуває Наталії. Так як її образ дещо позитивніше. Вона законна дружина Григорія. Хоча виходячи заміж, вона знала, що він не любить її, все ж таки зважилася на шлюб, лише б бути поруч з коханою людиною.
Наталя – це втілення вірною й дружини і матері в романі. Вона сподівалася, що подарувавши Григорію любов, турботу та дітей, зможе витіснити Аксенію з його серця. Однак вона не змогла. Саме тому читач і жаліє її. Незважаючи на схожість ситуації, в якій опинилися дівчата, Аксінья – борець, а Наталія лише вірно і смиренно чекала свого щастя. Всіх героїв роману відрізняє життєвість і реалістичність. Не ідеальна і Наталя. Засмутившись з-за чергової зради Григорія, лагідна дружина і мати двох дітей пішла на аборт, коштував їй життя.
Бунтарський дух козацтва в образі Дар’ї
Проблема зневіреної і втратила себе жінки з-за жорсткості Громадянської війни відображена в образі Дар’ї. Старша невістка Мелеховых – завжди весела і пустотлива, часом навіть різка. Її козачий дух непокори ніяким правилам відразу помітний читачеві за її стилю спілкування з іншими членами сім’ї. Вона любила гарно вдягнутися, випити, погуляти. Домашня робота або бажання завести дітей її не цікавили.
Після смерті чоловіка вона немов збожеволіла без чоловічої уваги. Вона готова була віддатися кожному зустрічному. Але на хуторі мужиків майже не залишилося через війни, і вона пропонує себе навіть свекру. Її шалена потреба у фізичній близькості закінчилася трагічно, вона заразилася невиліковним тоді сифілісом. Дізнавшись про хворобу, Дарина по-іншому стала дивитися на близьких і на життя: «Мені б тепер заново жизню почати — може, і я б іншою стала?». Однак розуміючи близьку і ганебну смерть, вона тихо і з гідністю пішла з життя, утопивши свою ганьбу в річці.
Складність образу Євдокії Мелеховой
Усі жіночі образи в «Тихому Доні» об’єднує спільна риса – заради любові вони здатні на все. Не стала винятком і Дуня Меліхова. Її серце було зайнято Михайлом Кошовим, колишнім колись близьким другом їхньої родини, але під час революції і громадянської війни прийняла большевицьку сторону. Від його руки помирає старший брат Петро, а Григорій змушений ховатися і ховатися від Михайла. Але, незважаючи на всі ці факти, а також на заборону матері і жорстокість Михайла, Дуня не здатна заглушити свої почуття. Так, винуватець безлічі трагедій сім’ї Мелиховых Михайло Кошовий став господарем їхнього будинку і законним чоловіком Дуні, тому що любов істинної козачки сильніше всіх інших почуттів, вона трапляється лише раз і залишається назавжди.
Втілення святості і хранительки домашнього вогнища в образі Іллівни
Мати Григорія, Петра і Дуні – один з найбільш глибоких образів роману. На перший погляд, її роль у розвитку сюжету невагома, проте саме в цьому персонажі Михайло Шолохов закладає весь глибокий сенс поняття «мати». Її роль полягала не тільки в тому, щоб бути берегинею домашнього вогнища, але зберігати спокій, мир, гармонію в родині. Іллівна вирішує не тільки побутові, але й моральні проблеми, намагаючись врятувати кожного від гріха і помилок. Дізнавшись про бойові «заслуги» Григорія, вона ніжно дорікає його: «Слухом користувалися ми, що ти якихось матросів порубав… У тебе ж ить он, диви, які діти ростуть, а в цих, загублених тобою, теж, мабуть, дітки поостались».
Вона вважає, що несе відповідальність за вчинки та думки своїх близьких: біль Наталії, помилки Григорія, досаду Пантелея, ганебна поведінка Дар’ї, недосвідченість і наївність Дуні. Таким чином, Іллівна виступає совістю, берегинею чистоти душі кожного члена її сім’ї, і це вона читає своїм святим обов’язком.
Сміливі і горді, чесні і відчайдушні в боротьбі за свою любов, родину і щастя нехай навіть ціною власного життя – саме такими зображені образи жінок у романі.
Тест по твору