Як написати твір по творчості Малишка

Ось ми з вами і потрапили в світ Андрія Малишка, щоб познайомитися з його творчістю і написати твір. Вже з дитинства Андрій Малишко відчував щиру любов до людини праці, рідного народу, до його пісні, до щедрою українською природою. В цьому йому допомагала мати. Вона навчила маленького Андрійка розуміти красу слова, пісні, природи, а передусім красу людської душі. Саме мати виховала у хлопця замилування рідним словом і народною піснею. Ці джерела гартують і надалі поетичне натхнення Малишко. Поет зумів почуттів свого ліричного героя поєднати любов до отчого дому з любов’ю до великої Батьківщини. На які вірші Малишка А. треба орієнтуватися? Це поезії: “Батьківщини”, “Учитель”, “Урожай”, “Балада про колоску”, “Лист до гречки”. Можна взяти цикл віршів “Україно моя”. В однойменному вірші, який починається ліричним зверненням поета до Батьківщини, звучить синівська вдячність:

Ти мене з дитинства підіймала.

Хліб дала з піснями солов’я.

Відвела доріг мені немало,

Земля, зореносица моя!

З перших же рядків ми бачимо нашу країну, яку поет ніжно називає “зореносицей”. Це зовсім не означає, що у нас тоді були одні Герої Соціалістичної Праці та Герої Радянського Союзу, і всі вони носили на грудях свої Зірки. Хоча в той час в нашій країні дійсно було багато простих, нікому невідомих героїв, які працювали заради щастя рідної Вітчизни, а головне – вірили їй. Тому й народжувалися такі вірші. Багатство і свіжість художніх образів широкий погляд на минуле та сьогодення рідної землі допомогли поетові створити привабливий образ країни неспокійного щастя, невтомної праці, бурхливого розквіту.

Поет відверто милується своїми героями… смагляві хлопці йдуть полями – Трактористи і славні сіячі. Поетові слова, звернені до Батьківщини, звучать як присяга на вірність: “Рідна, добра… Я тебе нікому не віддам!”. Весь вірш пройнятий світлим оптимістичним настроєм, патріотизмом: “Тільки нам жити, не вмирати, Зерно сіяти… Тільки щастя нам дано багате, То велике щастя наше – мати, Батьківщина – правда і любов!”.

Батьківщина – це не тільки земля, на якій ми живемо. Це ще і люди, які її населяють. Тому треба звернутися до віршів про цих людей. Наприклад, вірш “Учитель”. Воно, звичайно, пов’язано з віршем “Батьківщині”. Тільки в останньому дається широка, узагальнююча картина Вітчизни, а в “Вчителя” вона конкретизована, подана через призму спогадів учня про свого улюбленого вчителя. У центрі вірша – привабливий образ Трохима Івановича, вчителя, який виховав не одне покоління. Для нього характерна любов до людей, турбота, працьовитість, прагнення виховати своїх учнів патріотами своєї Вітчизни: “Трохим Іванович, звіряв написане Знання Шевченка, таблицю множення, А за вікном світанок підіймався, Нового світу блиску блискавки…”. Як святіший заповіт передає Трохим Іванович своїм учням слова: “Вчіться ж добре!”. Спробуйте і ви запам’ятати це заповіт, оскільки, наприклад, учням цього вчителя ці слова запали в душу, і тому вони виросли і навіть стали ще далі вчитися. Тому так і щасливий Трохим Іванович, що його праця потрібна народу. Щодо цього вірша, було б непогано, якби ви помітили, що для учнів образ улюбленого наставника зливається з образом Батьківщини – тут вам і доля людини, і любов до рідної землі: “Земля рідна, Куди я не піду, куди не гляну, Де б не був, де б не шукав дороги… Я не забуду вчителя старого…”.

Учитель – патріот, незважаючи ні на що, вчив дітей любити Вітчизну, красу її природи, явір, “де над водою цвів вечір”, дуб – “любиме дерево мого народу”. Так, у вірші головною ідеєю є прославлення творчої праці вчителя. У вірші “Урожай” в центрі – образ простого колгоспного бригадира Фоми. Через зображення його життя в минулому і сьогоденні поет розкриває долю всього українського народу. Не потрібно багато цитувати, не треба докладно розповідати, як важко жилося людям при панів, як вони це змінили, і що потім сталося. Для вас головне передати любов людини до землі, до рідного краю. Напишіть, що вас зачаровують картини квітучих полів, поет оспівує людську працю, любов до землі, до природи. Тут можна навести цитату, яка ще глибше розкриє любов трудівника до землі, до своєї роботи: “Мій урожай, світло, моя доля. Візьму я колос тихо коливний, Люблю твій шум і шепіт серед поля серцем чую силу наливну”.

Як висновок до цього вірша, можете написати, що любов до Батьківщини, гордість за працю своїх рук наповнюють серце людини почуттям відповідальності за майбутнє. Ви можете, однак, не слідувати моєї схемою, тому що у вас можуть виникнути власні думки. Якщо хочете, у своєму творі можете використовувати і вірш “Лист до гречки” та “Баладу про колоску”. У них теж розповідається про любов до рідної землі і про людей праці. У вірші “Бусел” чути туга героя по рідній Україні, який порівнює себе з лелекою: “Не смійтесь, я теж на лелеки схожий. Такою ж любов’ю до отчого дому”.

Щоб закріпити тему, треба звернутися і до циклу “Україна моя”. Сини ніжність і любов до Батьківщини – це і звернення до Дніпра, до Києва, а насамперед – до України. Поет проникливими, щирими словами звертається до неї: “Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі. Польова моя мрійниця…Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі, щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла”.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь