Обов’язково в літні подорожі я візьму з собою книжки, які задали прочитати влітку для наступного класу. Я взагалі люблю читати і часто читаю все, що мені попадалося під руку: газети, журнали, книжки. Мені цікаво дізнаватися про те, як живуть інші люди, цікаво читати про пригоди, таємниці, про заховані скарби. А шкільна література теж цікава, незважаючи на те, що тематика інша. Влітку я прочитаю книгу, а взимку, коли ми будемо її проходити, лише повторю і все, так як у мене хороша пам’ять, я легко запам’ятовую те, що прочитав. Останній тиждень літніх канікул я хочу провести вдома, готуючись до школи.
Якщо у моїх батьків буде відпустка влітку, то ми всією сім’єю поїдемо в Закарпатті. Ми їздимо туди всякий раз, коли є можливість. Живемо ми в невеликому селищі біля міста Мукачево. Я навіть не пам’ятаю, як він називається, але я пам’ятаю, що озеро, в якому ми купаємося, синє-синє і прозоре-прозоре. Я одного разу зайшов у воду по шию, а потім глянув вниз, на ноги. Так їх було видно дуже добре! І глибина там хороша, що й поплавати можна, і вода прозора і чиста, одне погано – холодна вона дуже, так як з гір стікає вниз багато джерел, вода з яких потрапляє в озеро. А ще навколо нашої бази відпочинку знаходиться ліс, в якому ми збираємо літні гриби, ягоди і просто так гуляємо. Я люблю відпочивати разом зі своїми батьками, так як вони у мене веселі, добрі. Вони у мене найкращі в світі батьки!
І моя важка робота принесла свої плоди: я не отримав жодної шістки. Мої батьки пообіцяли мені, якщо я не отримаю жодної шістки, дозволити поїхати мені в дитячий табір на море. Мій найкращий друг був там вже тричі, і йому дуже сподобалося. Цей табір знаходиться в Криму майже на самому березі моря в невеликому селищі. Мій друг розповідав мені, що там веселі вожаті, що вони влаштовують цікаві конкурси і змагання між дітьми. Що там купаються в морі кожен день, як відзначають День Нептуна, День іменинника. До того ж, я б хотів знайти собі нових друзів, подивитися на Крим, так як я там ні разу не був. Це моя найбільша мрія про літо. І я думаю, що вона здійсниться.
Моя бабуся живе в селі недалеко від міста. Кожні канікули я їжджу до неї в гості. Я приїжджаю на початку червня, а додому їду вже у серпні, – майже ціле літо ми з нею разом. Я допомагаю моїй бабусі по господарству: ношу воду з колодязя, працюю на городі. А ще в селі у мене ціла купа друзів! Я живу все літо у бабусі ще змалечку, тому вже давно встиг перезнайомитися з усіма хлопцями і дівчатами, так як село у нас невелике і кожен один одного знає. Деякі з дітей, як і я, приїжджають з міста, а деякі живуть у селищі. Разом ми проводимо дуже багато часу: ходимо на річку купатися – я вмію плавати, і тому бабуся майже не хвилюється за мене. Якось ми вирішили провести змагання з плавання між хлопцями, які вміють плавати, так я там переміг! Але і без змагань на річці дуже весело: ми пірнаємо у воду з “тарзанки”, бризкаємо дівчат водою. Наприкінці червня і на початку липня ми ходимо в ліс і збираємо там суницю. Вона маленька, але така смачна! Ми нахиляємося низько над землею, щоб не пропустити жодної ягідки. У нас навіть є свої “фірмові” місця, де ми збираємо суниці.