Я хочу стати слідчим твір

Залишилося зовсім небагато часу – два роки з невеликим – до випускного балу. Мене давно вже ніхто не запитує, ким ти хочеш стати, в який навчальний заклад збираєшся зробити. З раннього дитинства мене приваблювала професія – слідчий, з того самого моменту, напевно, коли я вперше почула вірш Сергія Михалкова “Дядя Стьопа”, яке зворушило мене вразило, заворожило. Я просила свого дідуся знову і знову перечитувати цей твір, повторюючи напам’ять улюблені рядки. А адже мій дідусь Хлопунов Михайло Олександрович, як і дядя Стьопа, теж особистість легендарна.
“За двадцять шість років роботи в міліції і після виходу на пенсію, у мене жодного разу не виникло жалю про обраної професії, – любив часто повторювати мій дідусь. – Якби була можливість почати все спочатку, я б знову пройшов цей шлях. Тільки… з урахуванням тих помилок, які зробив у роботі. Адже все приходить з досвідом, а втрачений час вже не повернути”.
Між тим мій дідусь не мріяв з малих років, як я, бути слідчим. У ті роки він бажав приміряти військову форму. Але доля його, як військового, не склалася: не вдалося вступити до суворовського училища. В серпні 1953 року в нашому невеликому провінційному містечку на базі скасованого казанського військового училища МВС СРСР була створена школа міліції, куди і вступив мій дідусь. Трудову діяльність він розпочав простим дільничним інспектором і дослужився до звання підполковника міліції. Недарма він був нагороджений багатьма орденами і медалями. Я захоплююся і пишаюся ним. Низький йому уклін за самовіддану працю, громадянську мужність і вірність службовому обов’язку. Я твердо знаю, що таким людям, як мій дідусь, під силу забезпечити надійний захист особи, суспільства та держави від злочинних посягань. Ймовірно, дідусь зіграв величезну роль у моєму виборі майбутньої професії: він часто розповідав про героїчні вчинки своїх співробітників, виховуючи в мені почуття справедливості, чесності і непідкупності. Адже саме ці якості притаманні справжньому патріоту, служителю Вітчизни. Неодноразово він возив мене на екскурсію в Елабужскую школу міліції, розташовану в старій частині міста. Тут більше двадцяти будівель ХІХ століття, кожне з яких – пам’ятник архітектури, що зберігся завдяки зусиллям керівництва та курсантів в ідеальному стані. В який раз я була вражена матеріальної бази школи та історико – архітектурної обстановці, в якій навчаються курсанти. За словами дідуся, ця… земля виховала багато генералів, ця школа є провідною у системі підготовки кадрів МВС. Вона займає одне з призових місць серед спеціальних середніх навчальних закладів МВС Росії по комп’ютеризації, випереджаючи навіть столичні освітні установи – тут більше ста п’ятдесяти сучасних комп’ютерів. Це єдина в приволзькому федеральному окрузі школа міліції і, тут навчаються близько 600 курсантів. По займаній площі та кількості курсантів ЕССШМ приблизно в два рази більше за інших шкіл міліції. З цих стін вийшли міністр МВС СРСР і РФ Віктор Баранніков та Віктор Єрін, міністр МВС Башкирії Рафаїл Діваєв, нинішній заступник міністра МВС РТ Рафил Нугуманов. Ось в такому легендарному навчальному закладі збираюся вчитися і я.
Я розумію, що професія слідчого – це не тільки романтика, це сувора школа життя, це важка копітка праця, що вимагає не тільки великих наукових знань. Слідчий повинен бути і фізично підготовлений, тому я не тільки добре вчуся, ще я відвідую секції та гуртки, на яких навчають прийомам самооборони, кікбоксингу та гімнастики. Впевнена, що всі набуті знання і вміння мені будуть необхідні в майбутньому. Думаю, бути міліціонером дуже складно. Не склалася доля багатьох людей – наслідок неправильно зробленого вибору професії. Життя для них стає тягарем, безцільним заняттям, а справи – лише засобом захисту від мук буття. Тому щасливий той чоловік, хто не відчуває гіркоти за прожиті роки.
Я обрала професію слідчого, так як вона вимагає постійно бути в русі, напрузі. Слідчий повинен вміти знаходити спільну мову з усіма людьми, повинен вміти бути понятим, повинен вміти слухати і бути почутим, бути терплячим, але і, звичайно ж, бути сміливим. Самовідданість і безкорисливість, любов до людей і прагнення їм допомогти – невід’ємні якості сучасного працівника міліції.
. Будучи слідчим, в міру своїх сил і можливостей буду захищати слабких і беззахисних. Я хочу, щоб на землі був мир, щоб ми спали спокійно, знаючи, що вдень і вночі, взимку і влітку люди в погонах стойко несуть свою нелегку службу: охороняють, захищають, оберігають нас. Захоплююся, схиляюся перед людьми цієї героїчної професії.
Мужність, доблесть, вірність військовому обов’язку – всім цим славитеся, ви, сміливі захисники нашого благополуччя. Напередодні вашого професійного свята Дня міліції хочеться побажати вам всього найкращого. Ми, сучасні школярі, шануємо і любимо вас, хоробрі доблесні служителі закону.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: