Художній стиль поеми Лермонтова “Вадим”

Безперспективність такого стилю, мабуть, ще раніше усвідомив Лермонтов, ймовірно не випадково відмовився від подальшої роботи над “Вадимом”, сюжет якого за політичною гостротою, за всієї своєї винятковості залишав далеко позаду сюжети Марлинского. А в незавершеній повісті Лермонтова романтичний стиль, надзвичайно близький до стилю Марлинского, панував майже безроздільно і тим самим робив неправдоподібним то історично правильне, що було в ряді епізодів.

Спроба одного з дослідників мови повісті знайти і визначити “реалістичну струмінь”, яка проявляється головним чином в окремих випадках використання побутової лексики або точного зазначення фактичних деталей пейзажу, обстановки і т. і. 1, виявляється малопереконливою: оскільки події “Вадима” розгортаються в реальних, цілком конкретних умовах часу і місця, ці елементи в системі оповідання необхідні і неминучі, подібні їм можна зустріти і у Марлинского, за не вони задають тон в повісті, але текстом якої вони розсипані лише через великі проміжки. Проводиться тим же літературознавцем зіставлення образу дружини Паліцина в “Вадима” і образу старої Ларіної в “Євгенії Онєгіні”, також і деяких інших моментів в обох творах, теж представляється штучним, у всякому разі – малоплодотворним для аналізу повісті, де пушкінське початок невідчутно.

Для сучасного нам читача “Вадим”, якого він неминуче порівнює з “Героєм нашого часу”, здається твором умовним і наївним. Але якщо уявити собі незакінчену повість Лермонтова на тлі романтичної прози першої половини 1830-х років год якщо порівняти її з творчістю Марлинского, самого знаменитого російського прозаїка цього часу, стане ясно, що Лермонтов, на відміну від своїх перших дослідів в жанрі поеми, виступає тут у всеозброєнні професійної літературної техніки, сучасної йому. Разом з тим “Вадим”, представляючи перший (зберігся) досвід Лермонтова в області жанру оповідної прози, містить ще ряд особливостей поетичної, стиховой стилістики (зокрема, підвищену метафоричність, пристрасть до антитезам) перенесених тут в іншу форму мови, з якої вони іноді поєднуються штучно.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь