План
У XIX столітті на Русі було безліч письменників хороших і різних, володіють майстерністю художнього слова. Серед них Микола Васильович Гоголь відзначився не тільки якоїсь ексцентричністю і незаперечним талантом, але і умінням створювати пам’ятних персонажів. У повісті «Тарас Бульба» і для читачів, і для літературознавців інтерес представляють всі герої, але в даній роботі акцент буде зроблений на головну дійову особу. Безпосередньо характеристика Тараса Бульби у повісті дана досить стисло, а про його характер найкраще судити за вчинками козака.
На початку буде доцільно навести коротку характеристику Тараса Бульби з тексту:
«Бульба був упертий страшно… Тарас був один з числа корінних, старих полковників: весь був він створений для лайливої тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого вдачі. Він любив просте життя козаків і пересварився з тими з своїх товаришів, які були нахилено до варшавської сторони, називаючи їх холопьями польських панів. Вічно невгамовний, він вважав себе законним захисником православ’я. Самоправно входив до села, де тільки скаржилися на утиски орендарів і на надбавку нових мит з диму. Сам зі своїми козаками виробляв над ними розправу і поклав собі правило, що в трьох випадках завжди слід взятися за шаблю…»
З наведеного уривка стає очевидним, що християнська віра була для запорожця головним ціннісним орієнтиром. Він володів впевненістю у своїй правоті і фізичній силі, діяв в ім’я справедливості і був поважаємо іншими запорожцями.
Запорізька Січ
З першого розділу читач дізнається, що Бульба-старший – зовсім не сімейна людина. Він не любить перебувати вдома, в чотирьох стінах, його душа жадає волі і подвигів. Навіть своїх синів, які вранці повернулися з семінарії, яких ні батько, ні мати не бачили кілька років, Тарас вирішує відправити на Січ, щоб навчити юнаків життя і зробити з них гідних людей. Навіть кілька днів не хоче чекати Тарас, вважаючи, що під впливом матері обидва сина изнежатся і толку від них вже не буде. Безумовно, старий козак сумує за своєю молодістю, згадує про колишні перемоги і гуляннях. Саме тому він і їде в Запорізьку Січ разом зі своїми синами. Здавалося, Тарас Бульба народжений був стати козаком, а не зразковим сім’янином: його життя було сповнене небезпек і тривог, але саме це і надихало Тараса на нові звершення.
«Немає уз сильніше товариства»
На Січі у Тараса багато друзів і знайомих, які поважають та прислухаються до його точки зору. Перед битвою під Дубно Бульба вимовляє полум’яний монолог, в якому наполягає на важливості законів товариства: не можна кидати своїх воїнів в біді. Потрібно помститися за них, визволити з полону.
Потрібно сказати, що багато в чому завдяки Бульбі сталася зміна влади на Січі: вмовивши своїх друзів і напоївши інших, Бульба робить так, щоб новим кошовим призначили його давнього знайомого, який точно схвалив ідею йти війною на Польщу. Цей епізод говорить про Тараса як про цілеспрямоване і впертому людину, яка всіма силами намагається перетворити дійсність відповідно з особистими планами. Не можна сказати, що це негативна риса характеру.
У битвах він показав себе як сміливий і відважний воїн. Незважаючи на похилий вік і повноту, Бульба бився нарівні з молодими козаками. Він піднімає бойовий дух запорожців, коли частина козаків вирушила помсти татарам за пограбування Січі. Тарас підтримує товаришів і під час битв, браво запитуючи: «чи є ще порох у порохівницях?»
Цікаво згадати і те, які виголошував тости Бульба: «За віру! За Січ! Останній ковток за славу всіх християн, які живуть на світі!». Ці фрази лише зміцнюють впевненість у тому, що віра і Запорізька Січ займали особливе місце в житті козака і були для нього непорушними ідеалами.
Бульбу обгрунтовано обирають отаманом: «Все давало йому перевагу перед іншими, — говорить автор, — і похилі літа, і досвідченість, уміння рухати своїм військом, і сильна ненависть до ворогів…» Зловити і зупинити Бульбу було доручено самому князеві Потоцькому. У фінальному бої повісті козак не кидає своє військо: «мало не тридцять осіб» навалилося на Тараса, і врешті-решт, «сила подолала силу». Навіть будучи на смертному одрі, Тарас кричить, наказує своєму війську йти, підказуючи шляхи відступу. Він просить козаків згадувати про нього, а на наступний рік карає приїхати і перерубати залишилися ляхів. Козаки врятувалися, попливли на човнах, не перестаючи говорити про свого отамана.
Бульба та його сини
Характер Тараса Бульби розкривається і в конфлікті з молодшим сином Андрієм. Спочатку не вірив Бульба словами Янкеля про те, що син відрікся від Отчизни й віри християнської заради прекрасної панночки. Не зміг старий козак зрозуміти вибір юнаки, не бажав він слухати Андрія, коли побачив його у складі польської кінноти. В той момент все те, про що мріяв Тарас – вивчити синів на Січі, зробити їх справжніми козаками, хвалитися дітьми перед друзями і радіти бойовим подвигам – все це звалилося відразу. Зрада і ренегатство (віровідступництво) було для Тараса найстрашнішим гріхом. А покаранням за таке може бути тільки смерть. Бульба негайно виконує вирок з чіткою впевненістю в істинності і правильності своїх дій. Козак стріляє в сина, вимовляючи страхітливу і жорстоку фразу «Я тебе породив, я тебе і вб’ю». Він не хоче ховати сина, мовляв, і так знайдуться плакальниці.
Дізнавшись, що Остап потрапив у полон, Бульба всіма силами намагається допомогти йому. Він просить Янкеля таємно відвезти його в Польщу, потім підкуповує інших євреїв, переживає, метається (що Тарасу не властиво). Дізнавшись, що можна побачити сина тільки перед стратою, а надії на втечу немає, Бульба погоджується переодягнутися іноземним візитером. На жаль, ця затія терпить фіаско.
Бульба йде на місце страти, губиться серед «єретиків», намагаючись пробратися якомога ближче, щоб востаннє побачити рідного сина. «Що відчув старий Тарас, коли побачив свого Остапа? Що було тоді в його серці?» Але нічим не видає козак свій стан. Весь він перетворився на обережність. Дивлячись на Остапа, який наказав іншим полоненим мовчати під час страти, Бульба тихо шепоче слова схвалення. Але не витримав батько, відгукнувся Бульба на благання сина побачити перед смертю рідної людини.
Бульба помстився за страту старшого сина: спалив 18 сіл, навів страх на всю Польщу, навіть козаки побоювалися його з-за жорстокості.
Завдяки детальній характеристиці образу Тараса Бульби учні 6-7 класів можуть легко відтворити цього персонажа у своєму творі на тему «Характеристика Тараса Бульби»
Тест по твору