Характеристика Стародума в комедії «Недоросток» Фонвізіна — опис способу для твору по темі

План

  • Стародумов і Простакова
  • Стародумов і Правдин
  • Стародум як резонер комедії «Недоук»

П’єса «наталка полтавка» Дениса Фонвізіна була написана в 18 столітті – в перехідну епоху, коли російське суспільство являло собою два протилежних табори – прихильників нових, просвітительських ідей і носіїв застарілих, поміщицьких цінностей. Яскравим представником перших в п’єсі виступає Стародумов. «Недоросток» є класицистичним твором, тому вже прізвища героя Фонвізін надає читачеві коротку характеристику Стародума. «Стародум» — той, хто думає по-старому. У контексті комедії це людина, для якого важливі пріоритети попередньої – петровської епохи — в той час монарх активно вводив реформи по освіті та освіті, відходячи таким чином від укорінених в російському суспільстві ідей домостороя. Крім того, значення прізвища «Стародум» можна трактувати і більш глобально – як носія мудрості, досвіду, традицій, християнської моралі та людяності.

У п’єсі Стародум виступає позитивним героєм. Це освічений чоловік похилого віку, з великим життєвим досвідом. Основні риси Стародума – мудрість, чесність, доброта, повага до інших людей, справедливість, відповідальність за майбутнє своєї вітчизни і любов до батьківщини.

Стародумов і Простакова

За сюжетом комедії Стародум є дядьком Софії. Ще коли дівчина була маленькою, йому довелося виїхати в Сибір, де він чесним шляхом нажив статки, і тепер повернувся додому спокійно провести старість. У комедії Стародум є одним з головних героїв і протиставляється в п’єсі, насамперед, пані Простакової. Обидва персонажа – це батьки, проте підхід до виховання у них кардинально розрізняється. Якщо Простакова бачить у Митрофана маленької дитини, яка потребує постійної турботи, всіляко його балує і потурає йому, то Стародум відноситься до Софії як до дорослого несформованої особистості. Він дбає про її майбутнє, вибираючи чоловіки ні грубого Скотинина або дурного Митрофана, а гідного, освіченого і чесного Мілона. Розмовляючи з Софією, він наставляє її, пояснюючи як важливо рівноправність, повага і дружба між подружжям, до чого призводить нерозуміння і відчуженість у шлюбі, тоді як Простакова навіть не втовкмачує Митрофану всю відповідальність одруження, і юнак сприймає її як чергову забаву.

Крім того, протиставляються і основні цінності, що вселяються батьками своїм дітям. Так, Простакова пояснює Митрофану, що головне – це гроші, що дають необмежену владу, в тому числі над людьми – слугами і селянами, над якими можна знущатися, як заманеться поміщику. Стародум ж пояснює Софії, що головне в людині – доброзвичайність. Особливо показовими його слова про те, що якщо розумна людина не має якого-небудь якості розуму, то його цілком можна вибачити, тоді як чесній людині ніяк не можна пробачити, якщо бракує у ньому якого-небудь якості серця». Тобто для Стародума зразкова особистість – це не обов’язково той, хто чого досяг чи багато знає, а чесний, добрий, милосердний, люблячий людина з високими моральними цінностями, без них, на думку чоловіка, особистість є не відбулася. Представляючи собою саме таку особистість, Стародум протиставляється та іншим негативним героям – Митрофану, Скотинину і Простакову.

Стародумов і Правдин

Образ Стародума в «Недоростка» протиставляється не тільки негативним персонажам, але й позитивного Правдину. Герої мають, здавалося б, схожі погляди на необхідність перевиховання поміщиків, обидва є носіями ідей гуманізму і просвітництва, обидва вважають важливим доброзвичайність і моральні цінності людини. Однак Правдіна головним регулюючим механізмом стає буква закону – саме вона визначає, хто правий, а хто винен – навіть покарання Простакової здійснюється тільки після появи відповідного наказу. Він – перш за все, чиновник, для якого розум людини, його досягнення і міркування важливіші, ніж особисті пристрасті. Стародум ж більше керується серцем, ніж розумом – показовою є історія про його друга, утвореному розумному людині, який не захотів служити батьківщині, думаючи більше про себе, ніж про долю вітчизни. Тоді як Цыфиркин викликає у Стародума співчуття і прихильність – вчитель не має доброї освіти, але добрий і чесний, чим і приваблює чоловіка.

Таким чином, при зіставленні образів Правдіна і Стародума, стає зрозуміло, що чиновник — це сучасна раціональна особистість епохи Просвітництва, для нього важлива справедливість закону, яка спирається на гуманність і чесність. Стародум ж виступає чином, представляє мудрість поколінь – він засуджує застарілі цінності поміщиків, але не підносить на п’єдестал раціоналізм нових дворян, дотримуючись позачасових, «вічних» людських цінностей – честі, сердечності, доброти, благонравия.

Стародум як резонер комедії «Недоук»

Образ Стародума в комедії виступає резонером думки самого автора. Одним з підтверджень цього є рішення Фонвізіна через кілька років після написання п’єси випускати журнал «Стародум» (ще до виходу першого номера був заборонений Катериною ІІ). Протиставляючи у п’єсі два протилежних ціннісно-ідейних напряму – поміщиків і нового дворянства, автор наводить третє, знаходиться між ними і залежить не тільки від освіти, отриманого у дитинстві, як це простежується в інших персонажах, а від особистого досвіду героя. Стародум не отримав в дитинстві хорошої освіти, але «виховання дано мені було моїм батьком з того віку найкраще. В той час до навчання мало було способів, так і не вміли ще чужим розумом набивати порожню голів». Фонвізін підкреслює, що людина з правильним вихованням здатний сам отримати необхідні знання і вирости гідною особистістю.

Крім того, словами Стародума автор гостро критикує сучасну йому владу – Катерину II і двір, оголюючи всі їх недоліки, підкреслюючи хитрість і брехливість дворянства, їх нечесну боротьба за чини, коли люди готові «йти по головах». На думку героя, і, отже, Фонвізіна, монарх повинен бути прикладом благородства, честі, справедливості, кращих людських якостей для своїх підданих, а саме суспільство потребує зміни орієнтирів, виховання гуманізму, доброти, поваги і любові до ближнього і своїй Батьківщині.

Висловлені у творі погляди на те, яким повинне бути суспільство в цілому і кожна особистість зокрема, залишаються актуальними і в наші дні, залучаючи все нових і нових шанувальників класичної літератури.

Детальна характеристика Стародума в «Недоростка» дозволяє зрозуміти ідейний задум автора, прояснити його погляди на російське суспільство тієї епохи. Вона стане у нагоді учням різних класів при підготовці твори на тему «Характеристика образу Стародума в комедії «Недоук»».

Тест по твору

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: