Комедія «Горе від розуму», написана А. С. Грибоєдовим в 1824 році, викриває звичаї дворян початку 19 століття. У п’єсі представлена ситуація, коли після війни 1812 року, в переломний для Росії час, в дворянському суспільстві стали з’являтися люди з прогресивними поглядами на устрій суспільства. Основна тема твору – боротьба «століття минулого» з «століттям нинішнім», старого з новим. Табір «століття минулого» представлений у п’єсі багатьом числом людей різних типів. Велике значення для розуміння проблематики твору має характеристика Скалозуба в комедії «Горе від розуму».
Цей герой користується великою повагою серед фамусовского суспільства. З перших сторінок книги ми дізнаємося, що Засланні вважає його найкращим претендентом на руку його дочки Софії. У п’єсі «Горі від розуму» Скалозуб повністю відповідає ідеалам московського дворянського суспільства: «І золотий мішок, і мітить в генерали». Софія ж, як розсудлива дівчина, зовсім не бажає виходити заміж за Скалозуба. Вона вважає його дуже дурним: «Він слова розумного не вимовить зроду, — мені все одно, що за нього, що у воду».
Якщо Чацький на роль чоловіка Софії не підходить, адже він «не служить, тобто в тому він користі не знаходить», то Скалозуб – полковник. Високий чин – головне, що цінується в Москві. Образ цього героя – сатира на російську армію аракчеевского періоду, коли переслідувалося будь-яке вільнодумство, а треба було бездумне підпорядкування. У зв’язку з цим багато молоді дворяни йшли у відставку. Тупа військова муштра панувала тоді в армії. Ось чому у фамусовском суспільстві з такою пересторогою ставляться до Чацкому, який «служити би радий», а «прислуживаться» не бажає, адже це свідчить про його інакомислення. Скалозуб ж «з зірками і чинами», значить, з ним все в порядку. У фамусовском суспільстві йому прощається навіть грубість, що не прощається Чацкому.
Як типовий представник «століття минулого» Скалозуб служить з метою збагачення, отримання солідного ваги в суспільстві, а не для того, щоб дбати про безпеку своєї батьківщини. У комедії «Горі від розуму» армійський чин Скалозуба дуже приваблює фамусовскую Москви. У зв’язку з цим Чацький дає влучну характеристику Скалозубу: «Сузір’я маневрів і мазурки».
Шляхи досягнення високих чинів і нагород для таких людей, як Скалозуб, не мають значення. Найчастіше підвищення по службі в дворянській середовищі того часу домагалися за допомогою зв’язків. Характер Скалозуба допомагає йому вміло користуватися цими зв’язками: «… Щоб чини добути, є багато каналів… Мені тільки б дісталося в генерали». Навіть свій орден Скалозуб отримав не за бойові заслуги, а з нагоди військових урочистостей.
У комедії «Горі від розуму» характеристика Скалозуба була б неповною, якщо б у творі не виникло протиставлення цього героя з іншими представниками військового класу – прогресивно налаштованими, вони поважають людську особистість дворянами. Саме такі люди йшли в той період у відставку. Такий двоюрідний брат Скалозуба, який, незважаючи на те, що «чин слідував йому», залишив військову службу і поїхав жити в село, де «книги став читати». Відмовитися від чергового чину – немислимо для Скалозуба. Скалозуб говорить про брата з зневагою ще й тому, що він ще й противник вченості й освіченості. Саме з вуст цього героя на балу у Фамусова виходить інформація про реформування навчальних закладів за казарменному типу: «Там будуть лише вчити по-нашому: раз-два; а книги збережуть так: для великих оказій».
Образ Скалозуба в комедії «Горі від розуму» Грибоєдова – це аж ніяк не шарж на військового дворянина, а типовий образ солдафона аракчеевского періоду російської армії.
Тест по твору