Характеристика синів Тараса Бульби — порівняння братів для твору по темі

В повісті Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба» є два плани оповіді. На одному – розповідь про запорожців і життя на Січі, на іншому – особиста драма старого козака Тараса Бульби і його синів. Військовий похід на Польщу став не тільки перевіркою на мужність в бою, але і показав, що є найвищою цінністю для кожного героя. Образи синів Тараса Бульби яскраві та запам’ятовуються. Остапа та Андрія не можна назвати ні антагоністами, ні антиподами. Але що ж це за персонажі?

Перед тим як дати характеристику синам Тараса Бульби потрібно визначитися з термінами: антипод – герой, наділений протилежними іншому герою рисами. Андрій і Остап в чомусь схожі, а в чомусь ні. На підставі лише незначних відмінностей можна говорити про антиподах. Антагоніст – герой, який протистоїть іншому герою. Ні Остап, ні Андрій жодного разу не були налаштовані один проти одного, хоч з певного моменту були по різні сторони барикад. Отже, розглянемо ці образи докладніше.

Остап Бульбенко – старший син Тараса. Він навчався в семінарії в Києві. Не можна сказати, що потяг до наук прокинулася у нього з дитинства. Відомо, що Остап кілька раз збігав, закопував підручники і всіляко саботував навчальний процес. Так могло б тривати і далі, але в його виховання втрутився батько, погрожуючи відправити сина в монастир у разі непослуху. Це справило таке сильне враження на юного Остапа, що той взявся за розум і незабаром став одним з кращих студентів, хоча раніше не відрізнявся особливою старанністю.

Приїхавши додому, Остап незвично вітає свого батька – порахувавши слова Тараса Бульби про безглуздому одязі семінаристів образливими, Остап викликає батька «на поєдинок». Почавшись кулачним боєм, бійка закінчується сімейними обіймами. Це була якась перевірка: для Остапа – спосіб довести, що він може постояти за себе, і не боїться навіть власного батька, а для Тараса – перевірити виріс син, чи все ще залишився дитиною.

У цій сцені можна простежити якісь паралелі з епізодом вбивства Андрія: так само, як і Остапа, який кинувся з кулаками на батька, Тараса Бульбу не зупинили кровні узи, коли старий козак стріляв у свого молодшого сина.

На святі в честь повернення з семінарії Бульба-старший приймає рішення відвезти Остапа та Андрія на Січ, щоб загартувати характер і перетворити їх в справжніх чоловіків. Двом синам Тараса Бульби сподобалася розгульне життя на Січі, і побоюючись, що юнаки пропадуть дарма, Тарас агітує запорожців піти війною на Польщу.

У боях Остап показав себе як відмінний воїн. Тарас говорив: «Так це буде згодом добрий полковник!» Жодного разу Остап не розгубився, не зніяковів, моментально визначав де чекає неприємність, і розраховував як від неї піти або уникнути. Він був міцний і холоднокровний, як лев. Остапа зробили отаманом, хоч і не просив він такого положення, але й не відмовлявся. Це було зроблено в битві, коли поляк убив одного з курінних отаманів, а Остап помстився ворогові за товариша. Незважаючи на хоробрість і невтомність, Остап потрапляє в полон. Він до останнього тримається гордо, не дозволяє собі кричати перед смертю. Саме Остап перший виходить на страту. Сили поступово покидали його. Остап шкодував про те, що навколо всі чужі. «Він не хотів чути ридання матері або божевільних криків подружжя». Перед смертю в Остапа було лише одне бажання – знати, що поруч його батько. Можна припустити, що почувши відповідь на свої слова, Остап вмирає з відчуттям спокою.

Андрій – молодший син Тараса Бульби. Він так само, як і Остап, закінчив семінарію і повернувся додому. З повісті читач дізнається, що Андрій вчився добре, але не робив для цього особливих зусиль. Йому легко давалися предмети. Він був лідером і організатором різний розіграшів, але все сходило йому з рук. Андрій рано відкрив в собі потребу любити, в чому боявся зізнатися товаришам. Він мріяв про прекрасну дівчину, яка зможе підкорити його серце. Одного разу волею обставин він зустрічає дочку польського пана і закохується в неї з першого погляду. Не замислюючись про наслідки, він проникає в будинок панночки в ту ж ніч, дівчина його не проганяє. Вона грає з ним, дуріє, а Андрій настільки зачарований нею, що не може поворухнутися. За іронією долі саме ця дівчина знаходиться в місті Дубно, що козаки вирішили взяти змором. Андрій у ту ніч не міг заснути – не було в його душі спокою, тільки задуха. Він думав про матір, яка залишилася далеко, про козаків, про те, що Запорізька Січ, можливо, не те, що йому потрібно. Андрій милувався красою природи, тонко відчував будь-який рух вітерця і найменші зміни.

Раптово Андрій зустрічає татарку – служницю тієї панночки, яка привернула його увагу кілька років тому. Вона просить хлопця про допомогу: жителі міста голодують. Андрій, ризикуючи всім, витягує з-під сплячого брата мішок з харчами і поспішає на допомогу. Саме в цю ніч був переломний момент: Андрій зрікається своєї віри, сім’ї та Вітчизни. Він вирішує залишитися з панною, боротися за неї. Боротися за свою любов, за право самостійно робити вибір. Не можна сказати, що це було простим рішенням для козака. Андрій розумів, на що йде і від чого відмовляється. Він рішучий і вольовий чоловік, хоча спочатку сприймався як хлопчик, зачарований романтикою битв.

Цей вибір спричинив за собою смерть. Тарас Бульба не зміг пробачити сину зрада. Треба сказати, що Андрій не тікав, не благав батька залишити його в живих. Юнак мовчки зліз з коня і повернувся обличчям до батька, прошепотівши перед смертю ім’я панночки.

Ставлення Тараса Бульби з синами змінюється: спочатку він вирішує перевірити їх, загартувати їх дух. Потім він пишається ними, він радий, що зміг виростити гідних козаків. Але вчинок Андрія повністю змінює сприйняття батьком сина. Тарас Бульба не поговорив з ним, не спробував зрозуміти.

Доля синів Тараса Бульби склалася трагічно, але і Остап та Андрій були гідними синами свого батька.

Порівняльна характеристика доль старшого і молодшого сина Тараса Бульби, буде корисна 6-7 класів при підготовці твору за темою «Сини Тараса Бульби».

Тест по твору

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам