План
Введення
Роман Гончарова «Обломов» був виданий у 1859 році в переломний для російського суспільства період. На момент написання твору, в Російській Імперії існувало два соціальних шари – прихильники нових, проєвропейських, просвітницьких поглядів і носії застарілих, архаїчних цінностей. Представниками останніх у романі є головний герой книги Ілля Ілліч Обломов і його слуга Захар. Незважаючи на те, що слуга є другорядним персонажем, тільки завдяки введенню автором у твір цього героя, читач отримує реалістичну, а не ідеалізовану Обломовим картину «обломовщины». Характеристика Захара у романі «Обломов» Гончарова повністю відповідає «обломовським» цінностям і способу життя: чоловік неохайний, ледачий, повільний, любить прикрасити свою мову і міцно тримається за старе, не бажаючи змінюватися під нові умови життя.
Захар і Обломовка
За сюжетом роману слуга Обломова Захар почав служити у Обломових ще в ранній юності, де його приставили до маленького Іллі. Це і зумовило сильну прихильність героїв один до одного, яка з часом перейшла швидше в жартівливо-дружні відносини, ніж стосунки «пан-слуга». У Петербург Захар переїхав вже в зрілому віці. Всі його щасливі роки молодості пройшли в Обломовке, а найбільш яскраві спогади були пов’язані саме з селом пана, тому чоловік навіть в місті продовжує триматися за своє минуле (як, втім, і Ілля Ілліч), вбачаючи в ньому все краще, що з ним було.
Захаров в «Обломові» постає літньою людиною «в сірому сюртуку, з прорехою пахвою, звідки стирчала клаптик сорочки, в сірому ж жилеті, з мідними ґудзиками, з голим, як коліно, черепом і з неосяжно широкими і густим русявим з сивиною бакенбардами, з яких кожній стало б на три бороди». Хоча Захар і жив довгий час у Петербурзі, він не намагався почати одягатися по новій моді, не бажав змінювати свій зовнішній вигляд, навіть одяг він замовляв за зразком, вывезенному з Обломовки. Чоловік любив свій старий, потертий сірий сюртук і жилет, так як «в цій полуформенной одязі він бачив слабке спогад лівреї, яку він носив колись, проводжаючи покійних панів до церкви чи в гості; а лівреї у спогадах його була единственною представительницею гідності будинку Обломових». Зшита по старій моді одяг ставала для Захара тією ниточкою, яка пов’язувала його в сьогоденні, оновленому бурхливому й неспокійному світі з «райським» спокоєм і умиротворенням Обломовки, її застарілими, але звичними цінностями.
Маєток пана було для чоловіка не просто місцем, де він народився, виріс і отримав перші життєві уроки. Обломовка стала для Захара прикладом того ідеального втілення поміщицьких, домостроївських цінностей, які йому прищеплювалися батьками, дідами і прадідами. Опинившись в новому суспільстві, прагнення повністю відкинути колишній досвід і жити новим життям, чоловік відчуває себе самотнім і покинутим. Саме тому, навіть якщо б була можливість, герой не пішов би від Іллі Ілліча і не змінив свого вигляду, адже так він зрадив би ідеали й цінності своїх батьків.
Захар і Ілля Ілліч Обломов
Захар знав Обломова з найменших років, тому прекрасно бачив його достоїнства і недоліки, розумів, коли з паном можна посперечатися, а коли краще змовчати. Ілля Ілліч був для слуги сполучною ланкою між Обломовкой і великим містом: «в деяких ознаках, що збереглися в особі і манерах пана, нагадували його батьків, і в його примхи, на які хоча він і бурчав, і про себе, і вголос, але які між тим поважав внутрішньо, як прояв панської волі, панського права, бачив він слабкі натяки на віджиле велич». Вихований як відданий слуга свого пана, а не самостійна особистість, як частина великого дому й роду «без цих примх він якось не відчував над собою пана; без них ніщо не воскрешало молодості, села, яку вони покинули давно».
Захар не сприймав свого життя в іншій іпостасі, не як слуги Обломова, а, наприклад, вільного ремісника. Її образ не менш трагічний, ніж образ Іллі Ілліча, адже на відміну від пана, він не може змінити своє життя – переступити через «обломовщину» і рухатися далі. Вся життя Захара зосереджена навколо Обломова і його добробут, комфорт і важливість для слуги є основним сенсом життя. Показовим доказом є епізод спору між слугою і Іллею Іллічем, коли Захар уподібнив пана іншим людям і сам відчув, що сказав щось образливе для Обломова.
Як і в дитинстві Іллі Ілліча, його зрілі роки слуга продовжує піклуватися про своє погоди, хоча ця турбота іноді і виглядає дещо дивно: наприклад, Захар може подати обід на побитої або немитий посуд, впустити їжу і, піднявши з підлоги, запропонувати Обломову. З іншого боку, весь побут Іллі Ілліча тримається саме на Захарі – він знає все хазяйське добро небагато (навіть забороняє Тарантьеву брати речі Обломова, коли той не проти), завжди готовий виправдати свого пана і показати його кращим (в бесідах з іншими слугами).
Ілля Ілліч і Захар доповнюють один одного, так як представляють два основних прояви «обломовских» цінностей – барських та його відданого слуги. І навіть після смерті Обломова чоловік не погоджується поїхати до Штольцу, бажаючи залишитися поруч з могилою Іллі Ілліча.
Висновок
Образ Захара в Обломові – це метафора застарілої Обломовки і застарілих, архаїчних поглядів на світ і суспільство. Крізь його безглуздий костюм, постійну лінь і своєрідну турботу про погоди простежується нескінченна туга по тих далеких часів, коли Обломовка була процвітаючою поміщицької селом, справді райським куточком, повним спокою, умиротворення, розуміння, що завтра буде так само тихо й одноманітно, як і сьогодні. Ілля Ілліч помирає, але Захар залишається, як залишається та сама Обломовка, яка, можливо, в подальшому перейде синові Іллі Ілліча, але стане вже зовсім іншим маєтком.
Тест по твору