Вступ до твору про Батьківщину

Напевно кожна людина рано чи пізно замислюється над тим, що ж таке любов до батьківщини і в чому вона полягає? Хтось думає, що бути патріотом і підносити місце де ти народився і є любов. Багато людей намагаються добрими справами прославитися і хорошими вчинками, показуючи тим самим значимість і унікальність своєї батьківщини. Кожен правий по своєму, адже єдиної думки на цей рахунок немає. Як і немає батьківщини за замовчуванням. Батьківщина для кожного своя.

Деякі знаходять рідні місця проживши довге і насичене життя, знайшовши спокій і душевну рівновагу там де людині добре. Любити свою батьківщину це насамперед поважати її історію, шанувати традиції та приймати такий яка вона є. З недоліками і проблемами, політикою та способом життя. Любити кожне дерево, кожна водойма, це означає любити свою батьківщину. Один з найбільш точних прикладів любові до батьківщини – це війна. У момент небезпеки, людина готова віддати своє життя, захищаючи свою батьківщину, виявляючи виняткову відвагу.

Рухатися вперед, знаючи, що куди б не занесла тебе доля, є таке місце, де тебе люблять і чекають. Найпрекрасніші спогади з дитинства, поза сумнівом виникають у людини при думкою про батьківщину. Твоя сім’я, батьки, діти, близькі і дорогі тобі люди – це те що потрібно цінувати і любити – це і є твоя батьківщина. А як її любити справа кожного, адже не можна навчити людину любити батьківщину.

Можна лише показати йому, наскільки важлива батьківщина. Часом стає дуже сумно, коли бачиш людей, хто не шанує своїх предків, ігноруючи свої коріння. Адже твої корені – це твоя батьківщина. Можна багато розмірковувати на цю тему, але одне я знаю точно. Любов до батьківщини – це те, що є в кожному з нас. Я люблю свою батьківщину, адже вона у мене одна, і іншої такої немає на цілому світі!

Людина народжується і з колиски у нього вже є Батьківщина. Спочатку це маленький світ, що складається з мами, тата, сонечка за вікном, ліжечка, в якій він спить. З роками світ розширюється і Батьківщиною вже стає місто чи село, в якому людина вперше пізнає світ.

Ми не вибираємо місце народження і вчимося любити його, зростаючи. Недарма слово “родина” походить від слова “рід”. Батьківщина – це там, де твоє коріння. Якщо у людини є душа, у нього завжди в ній – любов до своєї Батьківщини. Адже неможливо не любити місце, де ти вперше зустрів світанок, почув плескіт води, спів птахів, шелест вітру. Любов до Батьківщини, любов до мами – живе в людині завжди.

Крім малої Батьківщини у кожного з нас є наша велика Батьківщина – Росія. У всі віки наш народ у важкі часи як один піднімався на захист своєї Батьківщини, щоб не віддати свій дім, сім’ю, країну – ворогам. Для цих людей любов до Батьківщини означала готовність пожертвувати своїм життям заради її свободи і незалежності. В найтяжчі дні Великої Вітчизняної війни весь радянський народ, і на фронті і в тилу, не шкодуючи себе йшов до перемоги над загарбниками. Подвиг цих людей має служити прикладом любові до Батьківщини для всіх поколінь.

Багатьом здається, що все це було в далекому минулому. А зараз інший час і інші люди. Та часи змінилися, але любов до Батьківщині залишилася такою, яка була у наших батьків, дідів, прадідів. І якщо завтра знову ворог прийде на нашу землю, то любов до рідної землі поведе нас на боротьбу із завойовниками.

Для мене любов до Батьківщині так само природна, як дихання. Хіба можна не любити свій дім, батьків, вулицю, по якій ходиш. Навіть перебуваючи далеко, кожен з нас сумує за рідними місцями. Можна назвати це ностальгією, я ж хочу назвати це почуття любов’ю до Батьківщини.

Люблячи свою Батьківщину, ми не повинні забувати її історію. Минуле завжди переплітається з сьогоденням і проростає в ньому. Якщо зараз не знати, що було в минулому, то завтра можна прокинутися людиною без майбутнього.

Любов до батьківщини

Що таке Батьківщина? Чому людина з плином часу все більше і більше втрачає любов до близьких його серцю речей? “Батьківщина” – саме слово говорить, що це щось рідне і незамінна, без чого жити просто неможливо. Якщо людина не любить свою Батьківщину, то він і зовсім не відбувся як людина, в ньому немає тієї высоконравственности, яка повинна наповнювати кожного почуттям любові, а, значить, людина духовно спустошений.

Проблему любові до своєї Батьківщини піднімає Ліханов Альбер Анатолійович у своєму тексті “З чого починається Батьківщина?”. Ця одвічна проблема, що стосується абсолютно кожної людини на Землі. Ліханов звертає увагу на те, що сама людина і є Батьківщина, а любов до неї – почуття, яке формується з народження. Іншими словами, якщо людина не визнає Батьківщини, не розуміє цієї цінності, то виходить, він не визнає себе.

Автор вважає, що любов до Батьківщини живе у всіх і починається з любові до рідної хати, де пройшло дитинство і були пережиті перші труднощі, а велич, моральність людини залежать від здатності відчувати це почуття.

Я згодна з Альбертом Анатолійовичем, любов до Батьківщини – це, насамперед, трепетні почуття до місця, де ти бігав і грався разом з першими друзями, де ховав щоденник, побоюючись, що батьки наругают, де милувався заходами і світанками, де зустрів свою першу любов і, врешті-решт, став дорослим і самостійним. Батьківщина – це там, де став “людиною”, де все, що навколо дорого. Справжня любов до Батьківщини живе, навіть коли ти за тисячі кілометрів від неї.

Мені відразу згадався епізод життя російського композитора Сергія Рохманинова, який мав палку любов до Росії. По волі випадку він і його дружина залишили будинок і оселилися в Швейцарії. Туга за Батьківщиною їх швидко заїло, тому вони створили під Люцерном подобу рідній, любій села Іванівки. Відчувши себе як вдома, Сергій Рохманинов знову став писати музику. Атмосфера рідного дому повернула натхнення композитора. Але навіть тоді він з сумом промовив: “Хіба тут комарі?! Вони і жалити-то не вміють. Не те, що наші, іванівський – уп’ються, світу божого не взвидишь”. Здавалося б, яка дрібниця – комарі, а скільки почуттів вона може викликати.

Згадаймо Аркадія, героя роману “Батьки і діти”, який, повертаючись додому, спостерігав далеко не мальовничу картину рідного краю. Серце його стислося, коли побачив він, що стало з близькими його душі місцями. В голові одразу виникла думка про те, що йому потрібно щось з цим зробити. “Не можна йому (положенню в селі – прим.) так залишатися, перетворення необхідні”, – подумав Аркадій.

Любов до Батьківщини – почуття, що вивищує людину, що дає йому можливість жити у повній гармонії з усім тим, що його оточує, і самим собою в тому числі, адже сам людини і є Батьківщина.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь