“Враження про театр” твір

Тиждень тому мама прийшла з роботи і сказала, що купила квитки в театр і на вихідних ми йдемо туди всім сімейством. Я дуже зраділа, тому що ми давно нікуди не ходили, а сидіти вдома на вихідних нудно. Мені хотілося, щоб ці вихідні настали швидше і весь тиждень я жила приємним очікуванням. Нарешті навчальний тиждень закінчилася і вже на наступний день ми повинні були відвідати театр.

Вранці я прокинулася раніше за всіх, погладила своє улюблене плаття і придумала зачіску. Мама сказала, що в театр прийнято приходити ошатними і джинси для цього не підійдуть. Папа надів костюм, а мама гарну сукню і уклала волосся трохи по-іншому, ніж кожен день. Ми всі були такі гарні, що мені не хотілося відходити від дзеркала, так мені подобалося милуватися собою. Але тато сказав, що ми можемо спізнитися, і я пішла взуватися.

Зовні театр здався мені великим і величним, як старовинний замок на картинках. Ми увійшли всередину, роздяглися в гардеробі, поправили зачіски і пішли по коридору в зал, де давали виставу. Всередині театру теж дуже красиво і поки не погасло світло, я з захопленням розглядала все навколо. Від тата я дізналася, що в залі є партер (де сиділи ми), лоджія і балкон, а встановлені на сцені предмети називаються декорації.

Разом ми дивилися лялькову виставу “Звичайний концерт”, який поставив Сергій Зразків. У залі було багато дітей і їх батьків, і всі вони сміялись і аплодували лялькам, які мені здалися дуже цікавими. Вони так смішно копіювали людей, що втриматися від сміху було неможливо. Час першого акту пролетів якось непомітно, я анітрохи не втомилася і навіть трошки пошкодувала, що такий цікавий спектакль перервався.

Папа запропонував не просто сидіти в залі, чекаючи наступної частини, а сходити в театральний буфет. Там ми дуже добре провели час, спробувавши смачне морозиво, яке мені сподобалося не менше, ніж сам спектакль. Потім ми прогулялися по холу, навколо всі були такі красиві, веселі, красиві, здавалося сьогодні якесь свято. Після дзвінка ми пройшли на свої місця, і мама пояснила, що проходити по ряду потрібно обов’язково обличчям до вже сидять на своїх місцях людям.

Друга частина вистави з кумедними ляльками для мене пролетіла непомітно, я б навіть подивилася ще. Але глядачі почали аплодувати подяку артистам за виступ, а тато сказав, що нам пора потихеньку спускатися в гардероб. Було навіть трошки шкода йти з такого прекрасного місця з веселими людьми і смачним морозивом. Але мама пообіцяла, що тепер ми будемо частіше ходити по вихідним на різні вистави.

Після сімейного походу в театр я зрозуміла, як це цікаво і корисно. Адже в цей день я багато дізналась не лише уявлення, а й від батьків, наприклад, про поведінку в театрі. Тепер я точно впевнена, що кожен наш похід в театр принесе мені нові знання та гарні враження.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь