План
Ставлення письменника до світському суспільству
Критичне ставлення до вищого світу в романі «Війна і мир» Толстого проявляється на протязі всього роману. У своїй книзі письменник намагається показати широку картину життя російського суспільства. На сторінках твору ми зустрічаємося з представниками різних станів. Вміло використовуючи деталі портрета, мовні характеристики, описуючи вчинки, Лев Миколайович Толстой висловлює ставлення до своїх героїв. Ми розуміємо, що у автора є свої переваги.
Одні персонажі йому явно симпатичні і дороги, інші викликають осуд. До нелюбом героям письменника належать представники вищого суспільства. Читаючи роман, ми спостерігаємо за цими людьми в салоні Ганни Павлівни, в будинку Курагиных, у вітальні Елен, в штабі Кутузова. І скрізь бачимо однакові фальшиві маски, чуємо брехливі промови, стаємо свідками безчесних вчинків.
Модний салон Шерер
Цього творі на тему «Вищий світ у романі «Війна і мир» ми детальніше зупинимося на деяких представників світського суспільства. Знайомство читача з світом обраних відбувається на початку роману. Читач опиняється серед гостей Ганни Павлівни Шерер. Нещирість поведінки господині відразу ж впадає в очі. Більше за все її хвилює дотримання зовнішніх пристойностей. Вона міняє людей, як колоду карт, складаючи гуртки для бесіди і строго стежачи за тим, щоб ненароком не прорвалося назовні щире почуття, ніхто не підвищив голос, не проявив зайву вільнодумство. У це царство брехні і облуди не вписується емоційність і щира безпосередність П’єра. Відчуває себе зайвим на цьому святі життя розумний і проникливий князь Андрій Болконський. Для решти будинок Шерер комфортне місце, де можна блиснути красою і, роблячи розумний вигляд, показати себе, як Елен Безухова. Спробувати знайти покровителів для сина, як Ганна Михайлівна. Підшукати відповідних наречених для своїх синів, як князь Курагин.
В будинку вмираючого графа Безухова
Бездушна корислива атмосфера панує і в будинку вмираючого графа Безухова. Ми бачимо події очима наївного П’єра. Молодий чоловік не розуміє, чим викликане підвищену увагу до його скромної персони, що хвилює рідних, із-за чого відбуваються скандали і навіть бійки біля смертного одра його батька. Оточуючих мало турбує стан графа. Їм важливо не упустити шанс урвати шматок від багатого спадщини.
В полоні у жадібного графа
За поведінкою знайомих облич ми спостерігаємо в квартирі Василя Курагина. Князь Василь не випускає зі своїх чіпких рук П’єра, несподівано став багатим спадкоємцем. Його не цікавлять питання моральності і моралі. Одружити П’єра на своїй дочці ? межа мрій жадібної натури. Неважливо, що молодий чоловік не збирається робити пропозиції, що між нареченим і нареченою немає ніякого щирого почуття. Головне, загнати в пастку простого людини, скориставшись його чесністю й гідністю. Елен Курагина своєї порочної натурою схожа на свого батька. Їй легко вдається обдурити П’єра і зробити його життя нещасної. «Де ви, там розпуста, зло», ? говорить дружині прозрів П’єр. Заради грошей ці люди готові переступити будь-які закони моралі. У важкий для Росії воєнний час у цьому суспільстві були «ті ж виходи, бали, той же французький театр, ті ж інтереси служби й інтриги…»
На службі в армії
Навіть війна не змінює звички цих панів. Такі поняття, як патріотизм, честь, відвага не знаходять оклика в душах штабних офіцерів. Вони знущаються над нещасним генералом Маком, розбита армія була союзницею Росії. Думають про нагороди і чинах, забуваючи передати важливі розпорядження. Із-за безвідповідальності і боягузтва таких офіцерів гинуть солдати, страждають по-справжньому чесні і мужні бійці. Анатоль Курагин не має уявлення про місце своєї служби. Долохов, використовуючи невелику рану, намагається повернути привілеї. Борис Друбецкой готовий використовувати рекомендаційний лист Миколи Ростова для свого просування по службі. Дріб’язковий Берг зайнятий купівлею «шифоньерки і туалету» для Віри, в той час як ворог біля стін Москви. Особисті інтереси інтриги, кар’єра стають для них головною метою.
Справжні дворяни
Але вищий світ не обмежується перерахованими героями роману. На їх тлі яскравіше виділяються образи чесних і шляхетних представників дворянства. Невипадково князь Андрій під час Вітчизняної війни відмовляється служити при штабі. Йому неприємна боротьба його товаришів по службі за тепле та сите містечко. Він іде туди, де вирує справжнє життя і його досвід і знання принесуть користь. Батько молодого князя хворіє душею за Росію не менше сина. Останні слова перед смертю звернені до Вітчизни. «Душа болить», ? вимовляє старий чоловік. Нешкідливий і смішний П’єр планує вбити Наполеона. Наташа Ростова без жалю розлучається зі своїм добром, допомагаючи пораненим солдатам вибратися з Москви. Мар’я Болконська не допускає думки про те, щоб залишитися під владою ворога і, ледь поховавши батька, відправляється в довгий і небезпечний для дівчини шлях. Героїчно гине у бою шістнадцятирічний Петя. Не вимовляючи високих слів, ризикує життям на полях битв Микола Ростов. Знищує французів в тилу, створивши партизанський загін, Василь Денисов. Всі вони теж люди вищого світу, які звикли до розкоші і багатства. Тільки ці герої не на словах, а на ділі люблять свою Батьківщину і готові пожертвувати всім заради її порятунку від загарбників. Саме такі дворяни є, на думку автора, надією і опорою держави Російського.
Тест по твору