Вірш «Я вбитий під Ржевом…»

Я убитий під Ржевом – вірш Твардовського, яке повертає нас у минуле, в роки, коли в країні вибухнула війна, а наші дідусі і бабусі ціною свого життя, захищали рідну землю. Я убитий під Ржевом, що ми вивчили на уроці, повертає нас в літо 1942 року, коли поруч з Ржевом розгорнулася жорстока і кривава битва, яка забрала життя багатьох солдатів. Саме цього бою, а вірніше його учасникам, присвятив свою роботу Твардовський, чий аналіз ми будемо робити далі.

Я убитий під Ржевом короткий аналіз

Свій вірш Я убитий під Ржевом представив поет у вигляді якогось монологу, що стало заповітом убитого для його співвітчизників і товаришів по зброї.

Як пише автор від імені ліричного героя, його вбили раптово під Ржевом, він навіть не зрозумів, як це сталося. Ось тільки ця особиста історія тут же стає історією тисяч таких же солдатів, які воювали і гинули. Читаючи дане заповіт, ми бачимо наскільки переживає герой. Але переживає не про те, що не отримає більше він звісток, не про те, що не буде про нього зведень. Він переживає, що не зможе більше встати в ряди захисників і далі боротися за Батьківщину. Будучи вже мертвим, солдатів одно продовжує цікавитися, як там хлопці, чий Ржев, змогли відбити місто наші війська або він вже в руках ворога. Для загиблого важливо знати, не даремною була його жертва, адже найбільшою нагородою не стільки для живих, скільки для мертвих є усвідомлення того, що ця жертва була в ім’я Перемоги, і що Батьківщина врятована.

Вірш «Я вбитий під Ржевом...»

В кінці свого вірша від особи померлого солдата автор звертається до майбутнім нащадкам, де заповідає жити всім, кому вдалося вижити. Він заповідає тим, хто буде відроджувати країну, бути щасливими і продовжувати служити Батьківщині гідно і з честю. Автор закликає берегти Батьківщину, своє щастя в пам’ять про тих, хто віддав життя, борючись за Перемогу.

Послухаємо вірш я убитий під Ржевом

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам