Вірш Гумільова Старина, аналіз

Творчість Миколи Гумільова не можна назвати однозначним. У його творах піднімаються найрізноманітніші теми. Особливої ​​ж уваги заслуговує вірш Гумільова Старина. Варто розібратися, що з його допомогою автор хотів донести читачам і які засоби виразності з цією метою використовував.

Старина аналіз вірша

Історія створення вірша Гумільова Старина достовірно невідома. Даний твір було написано влітку 1908 року. У цей період поет перебував в Петербурзі і Царському Селі. Можливо, що панує там атмосфера і спонукала автора до написання такого неординарного твору. Правда, сам Гумільов не давав пояснення, чому було написано вірш Старина. Тому літератори і критики тільки висували свої припущення, підтверджень яким знайти не вдалося.

Вірш Гумільова Старина, аналіз

Тема і композиція

Тема вірша – спогади, які прийшли з далекої старовини. Автору вдалося написати чудове твір, насичений численними образами. Він гармонійно об’єднав тут композицію зі стилістикою і фонетикою, за рахунок чого і домігся бажаного результату.

Спочатку вірш складався з шести чотиривіршів. Саме в такому вигляді воно було представлено в першій публікації. Згодом автор вважав, що третій чотиривірш не посилює загальне сприйняття описуваного старого будови, а лише розширює в спогадах предметний світ. Тому в остаточному варіанті чотиривіршів залишилося всього п’ять.

Жанр і засоби виразності

Роблячи аналіз твору Гумільова слід визначити жанр вірша Старина. По суті, це філософська лірика, насичена різноманітними образами. Тут присутні метафори, епітети, порівняння. Особливої ​​ж уваги заслуговують звукові особливості.

Шляхом чергування чоловічих і дактилічних рим віршована строфа набуває чіткість і пружність. Максимальна звукова завершеність при цьому відзначається в останній строфі твору.

Завдяки особливим стилістичним прийомам, повторам слів почуття, які переживає головний герой, оттеняется. Поет передає особливу атмосферу старовини, яку він називає Незолотий. Він згадує про пасьянси діда, жіночому контрданси. Описуваний ж в творі будинок навіває зовсім інші думки.

Основна думка і зміст вірша

Основна думка вірша Старина Гумелева очевидна – пам’ять людська безмежна. На тлі спогадів про галасливих залах, життя в старовину, з характерним в той час побутом, представлена ​​непереможна, потужна природа.

Сенс вірші Старина неоднозначний. Тут відзначається певна послідовність образів. Спочатку читач бачить парк, а потім переміщається в старий будинок. Зараз він покинутий, ніби покритий туманом, меблі припадає пилом на горищі і поступово вмирає. Раптом в спогадах ліричного героя представляється життя в старовину, галасливі зали, всілякі розваги.

Правда, потім споглядання минулого призводить до появи мрії. Таким чином автор показує, що старина заволоділа бездомним серцем, змучила його, бажання домогтися чогось іншого їй не підвладне. Вона залишається темною і нудною.

На настільки неоднозначною ноті автор завершує свій твір, змушуючи читача додумувати самостійно все те, що було недоговорено. Представлена ​​їм старина викликає масу вражень. Змінити ж її неможливо. Адже вона існує лише в спогадах. Наяву побачити її просто неможливо, які зусилля не прикладалися б.

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: