Духовний світ кожного може бути правильно зрозуміла лише з урахуванням його приналежності до соціальної спільності в тісному зв’язку з духовним життям суспільства.
Російський філософ Р. П. Федотов писав, що дух, духовне життя відрізняють людину від інших живих істот. Людина, його дух і культура – вінець і мета світобудови. “Людина стає людиною в процесі культури, і лише в ній, на її вершинах, знаходять своє вираження його найвищі прагнення і можливості. Тільки за цих досягнень можна судити про природу або призначення людини”.
Людина, у якого високо розвинена духовна життя, має, як правило, важливим особистісним якістю – духовністю. Його духовність означає прагнення до висоті ідеалів і помислів, що визначають моральність всієї діяльності. Тому деякі дослідники характеризують духовність як морально зорієнтовані волю і розум людини. Духовне характеризує не тільки свідомість, але й практику.
Навпаки, людина, у якого духовне життя мало розвинена, бездуховен, не здатний побачити і відчути все різноманіття і красу навколишнього світу.
Отже, духовність, згідно сучасним філософським поглядам, – це вищий рівень розвитку і саморегуляції зрілої особистості.
На вищому рівні розвитку людини мотивами, смислами його життєдіяльності стають не особисті потреби і відносини, а вищі людські цінності. Засвоєння певних цінностей, таких, як істина, добро, краса, створює ціннісні орієнтації, тобто усвідомлене прагнення людини будувати своє життя і перетворювати дійсність у відповідності з ними. />Вивчення пам’яток духовної культури людства, так само як і дослідження духовного світу наших сучасників, показує, що найважливішими елементами людської духовності є мораль, патріотизм, громадянськість, світогляд.
Поняття патріотизм означає ціннісне ставлення людини до своєї Батьківщини, відданість любов до Батьківщини, свого народу. Патріотично налаштований чоловік прихильний до національних традицій, культури, мови та віри свого народу. Патріотизм проявляється у гордості за досягнення рідної країни, в співпереживанні її невдач і лих, у повазі до історичного минулого, до народної пам’яті, культури. З курсу історії ви знаєте, що патріотизм зародився в глибокій старовині. Він помітно проявлявся в періоди, коли виникала небезпека для країни (згадаймо події Вітчизняної війни 1812 р., Вели
кої Вітчизняної війни 1941-1945 рр..), а також при вирішенні складних і актуальних для Батьківщини проблем (освоєння Арктики, космічні дослідження, створення нових технологій і т.
