Прийшла зима, і парк за моїм вікном повністю спорожнів. Опало листя з дерев, замерз струмочок уздовж лавки, а вздовж доріжки, по якій дуже часто гуляють люди, стали голими милі кущики.
Тепер в парку стало сумно і нудно. Люди не дуже люблять зиму, а тому, в зимові вечори воліють сидіти вдома біля каміна і пити гарячий чай з лимоном. Не багато просто цінують красу зимової природи. Вже не галасують діти, бігаючи по алеях, вони гріються будинку від зимового холоду. Дерев’яні альтанки, де влітку можна сховатися від спеки, повністю закриті. На їх дахах стелиться килимом пухнастий сніг, і складається враження, ніби в парк приходить казка.
Ще зовсім недавно, пізньої осені, співали в парку пташки, але вони всі вже відлетіли у теплі краї. Навесні вони обов’язково повернутися, парк знову оживе. Крім птахів, у парку постійно грає музика. Її можна почути і взимку, але дуже рідко. В основному, це відбувається по святах. Я чую звуки мелодій дуже чітко, адже дивлюся на парк з вікна другого поверху. Це найкращий вид, який тільки можна собі уявити.
У теплу пору року на лавках парку часто сидять бабусі. Вони гуляють, дихають свіжим повітрям, і насолоджуються повною мірою красою парку. Як відомо, старі люди багато чого дозволити собі не можуть, але от зустрітися і обговорити справи житейські – це завжди будь ласка. Якщо чесно, я їх не люблю. Вони весь час сваряться і оглядають з ніг до голови всіх перехожих. Ну правильно, а що їм ще робити?
В зимову пору самим частим гостем у парку є двірник. Він підмітає доріжки та алеї парку, щоб їх зовсім не засипало снігом. Вранці я іноді навіть не чую звук його кроків – до такої міри в парку панує тиша.
Подивишся на зимовий парк, і складається враження, ніби природа з нетерпінням чекає приходу весни. Кожен день дерева і чагарники чують і відчувають пориви вітру, і здається, ніби їм стає від цього боляче. Річка, яка покрилася тонким шаром льоду, красиво блищить у вечірній час доби. Мені подобається спостерігати за цим явищем.
Коли на небі збираються хмари і йде сніг, парк швидко змінюється. Все стає білим і гарним. Неможливо відвести погляд від цього видовища.
Особисто я люблю зимовий парк, і кожен день там прогулююсь. Мені ніхто не заважає насолоджуватися тишею і тим, що подарувала кожному з нас природа. Я заспокоюю себе тим, що скоро прийде весна, а поки буду насолоджуватися кожним явищем природи.