Микола Олександрович Некрасов — російський поет, якому не була байдужа доля нашого народу. Він знав всі його жалі, біди, проблеми і нещастя. Бажаючи змінити життя простого люду до кращого, Некрасов відстоював права і свободу селян, борючись з кріпацтвом. Однією з популярних тем в літературних творах того часу була тема життя російського народу. Простежується дана тематика і у досліджуваному нами вірші Залізна дорога, по якій ми сьогодні пишемо твір.
Твір Залізниця
Працюючи над твором по темі Залізниця, ми переносимося в далеке минуле. У поїзді їде хлопчик з батьком, а з ними їх сусід. І ось хлопчині стало цікаво, хто ж побудував залізницю. Його батько, генерал, не задумуючись сказав, що її побудував головноуправляючий шляхами сполучення. Але, насправді, дорога була побудована простим народом, якому довелося несолодко. Цю правду і розкриває хлопчикові автор твору, адже він не зміг залишитися байдужим до несправедливості, і до того, що заслуги всього народу приписують конкретній особі.
Неможливо описати в нашому творі той важка праця. Лютий голод пригнав людей на каторжні роботи. Вони просили роботу, і трудилися в пекельних умовах, відпочиваючи в сирих землянках. З-за поганої їжі люди хворіли і вмирали, тому й дорога по якій їхав цікавий хлопчина, була побудована на кістках простого люду. Хлопчик заснув і уві сні він побачив тих самих людей — мерців, робітників, що загинули від непосильної праці. У всіх був жахливий вигляд, їх тіла вкривали виразки, а ноги опухли. Всі вони, немов заведені, довбали промерзлий землю.
Для того, щоб ми навчилися поважати працю мужика, його працьовитість не завадило б перейняти кожному з нас. Некрасову хочеться, щоб праця мужика цінували, і щоб молоде покоління розуміло, що саме простий людина створює блага цивілізації. Некрасов прославляє працю, але розуміє, що непросто позбутися тягаря неповаги з боку таких людей, як батько хлопчика. Тому і пише, що справедливі відносини між людьми різних станів йому, як і його онукам, не судилося побачити. Але при цьому автор вірить, що такий час настане і російський народ прокладе грудьми широку і світлу дорогу.
Звичайно ж, розповідь попутника не міг підтримати батько хлопчика, тому далі наш твір про залізну дорогу звертається до рядків поеми Некрасова. Ми бачимо прохання про те, щоб автор показав і другу сторону будівництва дороги. Але і вона була не краще. Залізницю побудували, але простий мужик так і не побачив справедливості. Підрядник не платить обіцяні гроші. Мало того, кожен з працівників залишився йому винен. У підсумку головний підрядник розпустив людей, а якості нагороди він простив їх борги і дав бочку вина. Вже отрадней картини і не знайти.
Вірш Некрасова Залізниця — це невелике драматичний твір, що складається з чотирьох глав. Завершується воно риторичним питанням. Цим автор показав своє обурення, всю біль і виявив протест проти несправедливої долі свого народу.
