Основною темою твору має бути наступне: людина повинна працювати. Коли людина працює, у нього є гроші на купівлю їжі та необхідного для життя. Якщо ж людина не працює, він може жити дуже бідно або ж за рахунок інших, але бути для інших марним.
Коли людина надто ледачий, він не виконує своє життєве призначення, не корисний для інших людей. А адже ми живемо в суспільстві, де всі люди взаємопов’язані. Тому не варто лінуватися, а варто трудитися. І мова тут йде не тільки про заробляння грошей, варто трудитися також по дому, допомагати рідним, варто трудитися і в освіті, адже отримані знання знадобляться у майбутній життя.
На цю тему можна писати і писати. Адже всім відомо, що завдяки праці, завдяки роботі, кожна людина має можливість жити, існувати і процвітати в цьому світі. Адже, якщо б усі люди лінувалися і нічого не робили, то не було б життя на землі. Згадайте прислів’я:
Що стосується ліні, тут все зрозуміло. Лінь може зіпсувати не тільки тіло, а й душу. Якщо людина нічого не робить, то він деградує. Він стає небезпечним для себе і для суспільства в тому плані, що він, як трава. Адже якщо лежати і нічого не робити, то вам в першу чергу буде гірше.
Загалом, дала кілька наведень для твору.
Кажуть, що праця в свій час створив людину, що коли якась мавпа взяла в руки камінь і стала обробляти їм палицю щоб отримати зручну ковырялку, то вона зробила перший крок на шляху до перетворення в людину. Звичайно, у цієї теорії є багато спірного, але тим не менше значення праці в розвитку людини переоцінити складно. Чоловік зобов’язаний трудитися, щоб розвиватися, бо рішення завдань, які виникають у процесі праці, стимулюють мозкову діяльність, вчать людини долати труднощі, знаходити вихід із різних ситуацій. Праця розвиває кмітливість, кмітливість, винахідливість. Людина навчається мислити і відтак стає все більш і більш людиною. Навпаки лінь перетворює людину тварина, яке турбує тільки їжа і задоволення. Мозок має звичай точно також обростати жирком, ка і живіт людини від безупинного лежання на дивані. Людина тупіє, йому стає не тільки лінь щось робити, але і лінь ворушити мізками. Такої людини вже і людиною стає назвати важко, оскільки він повністю втрачає свій людський вигляд. Його ніхто не поважає і він в свою чергу озлоблюється, починає зневажати світ. Праця дарує людині не тільки м’язову радість, як стверджував фізіолог Павлов, він дарує моральне задоволення, гордість за свою працю і врешті-решт робить людину щасливою. Тим більше, що праця не обов’язково повинен бути фізичним. Розумова робота нітрохи не гірше, а іноді навіть краще сприяє становленню людини, появи у нього якихось прагнень і мрій, які можливо лише працею.