Літературний твір “Полтава”, написана великим російським поетом Олександром Сергійовичем Пушкіним у 1828 році присвячена одному із значних подій в історії нашої країни.
У поемі описується героїзм російського солдата у важкому бою молодої країни. На думку автора, у цій битві петровська армія показала свою спроможність, твердість характеру, змогла на рівних битися з кращою армією Європи того часу і перемогти.
Пушкін у своєму творі яскравими фарбами вихваляє особистість молодого царя і проводить паралель між патріотом Петром Першим і гетьманом України, зрадником Мазепою.
Молодий цар знаходиться в оточенні однодумців, чого не можна сказати про український зрадника. Мазепа захоплений ідеєю про власну вигоду, Петро ж думає про добро для держави.
Паралель між Карлом XII і Петром так само присутня у творі. Шведський король упевнений у своїй перемозі, він самолюбний, підступний і сповнений рішучості, але сам ніколи не піде в бій, чого не скажеш про майбутнє першому російському імператорові. Той серед солдатів, він особистим прикладом надихає їх йти на подвиг в славу Росії.
Пушкін намагається донести до читача ідею про те, що на полі бою важливий кожен чоловік, кожна його дійство. Він зачіпає і тематику доль людей, які не брали безпосередньої участі в Полтавській баталії. Яскравий приклад тому – кохана Мазепи Марія. Всупереч різним тягот долі, не дивлячись на позбавлення і прокляття, вона знаходить своє жіноче щастя, доводячи читачеві і самій собі, що людина сама може будувати і насолоджуватися своїм щастям, своєю долею.
До речі, “Полтава” не була оцінена сучасниками поета. Подібних творів до цього у світі російської літератури не існувало, що стало однією з головних причин того. Однак, сам Пушкін захоплювався своїм творінням і його засмучував факт того, що твір не знаходить гідної оцінки серед колег по поетичному цеху.
Поема написана в незвичайному для XIX століття стилі, що виділяє пушкінську “Полтаву” на тлі інших військових творів першої третини позаминулого століття. Перечитуючи її знову і знову можна занурити себе в саму гущу тих великих подій і відчути урочистість моменту, коли Росія стала великою військовою державою!
“Полтава” поема Пушкіна
Поема присвячена історичній долі Росії, зокрема, перемогу Росії над Швецією. І сталася вона поруч зі славним містом Полтавою, на Україні. Щоб надати більшу достовірність подій, Пушкін спеціально вживає багато українські слова, описує картини місцевої природи.
Перша тема, яку розвиває Пушкін – тема долі Росії в світі, серед інших європейських держав. Чи зможе Росія відстояти свою незалежність і територіальну цілісність? Як показала історія, і не один раз – зможе, ще як зможе.
Не дарма говорив великий канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк, що не варто воювати з Росією. Варто бути з нею в дружбі. Це актуально і в наш час. Але мабуть, деякі державні діячі забули цей наказ, і намагаються “підбити” інші країни на хрестовий похід у Росію.
З якою гордістю і захопленням поет описує сцени Полтавської битви. Видно, що йому дуже подобається Петро Перший. Він описує його перед битвою “лик жахливий, рухи швидкі, він прекрасний”. Петро бажає як можна швидше почати баталію.
Ось він вихором проноситься перед полицями, полиці відповідають триразовим “ура”. І потім в кінці битви, коли переможець великодушний. Він підносить чарку шведському королю Карлу XII, називає його своїм учителем.
Друга тема, яку розвиває Пушкін у поемі – тема спільного проживання в багатонаціональній російській державі. На прикладі України це показує, що буває, коли окремі особистості типу гетьмана Мазепи намагаються за допомогою військ іноземної держави тішити свої геополітичні амбіції.
І це, на жаль, один в один повторюється на Україні в даний час. Їх історія так нічому і не навчила. Є і сучасний гетьман Мазепа, і іноземні легіонери.
Третя тема – тема окремої людини в історії, зокрема, Марії. Вона – натура сильна і пристрасна, бореться за свою любов. Ця боротьба не принесла їй нічого, крім розчарувань і загибелі. Марія рушила розумом.