Твір за оповіданням «Не стріляйте в білих лебедів»

Васильєв – автор повісті «Не стріляйте в білих лебедів», який розкрив взаємини людини і природи. Борис Васильєв написав твір «Не стріляйте в білих лебедів», яке й донині є актуальним і вчить нас з повагою і увагою ставитися до навколишньої природи, бути подібно головному герою Полушкіну – людині з серцем і доброю душею.

Не стріляйте в білих лебедів короткий зміст

Якщо прочитати твір «Не стріляйте в білих лебедів», то в короткому змісті ми зможемо побачити людей, що розділилися на два табори: одні люблять природу, інші її знищують.

Так Ярослав приїхав у селище зі своєю сім’єю і оселився в будинку, що виділив родич. У селищі він прославився, як «чудик», за що б не взявся, все оберталося проти нього. Так він змінював одну роботу на іншу і ніде не міг затриматися, поки не став лісничим. Ось тут його було покликання, тут він виконував роботу за покликом свого серця, намагаючись захищати природу від браконьєрів.

Він захищав дерева, звірів. Одного разу, йому захотілося відродити озеро, що називалося Лебединим і, приїхавши з Москви, він привозить лебедів, що там купив. Ось тільки не судилося вижити цим птахам. Свояк Полушкіна Федір Бур’янов разом зі своїми дружками, вбиває птахів. Ці постріли почув і головний герой, який кинувся на захист природи, за що і поплатився життям.

І хоч головний герой помирає, але залишається його наступник, син Колька, який, можливо, зможе в майбутньому досягти мети, що поставив його батько і озеро відродиться. Тому це ще не кінець.

Аналізуючи роботу автора «Не стріляйте в білих лебедів», у творі хочеться відзначити, наскільки важливу мету переслідував автор твору. А мета його була – показати нам проблеми, що існують серед людей, показати, наскільки байдужим може бути людина, яка з легкістю може вирубати останню гай, спалити мурашник, знищити природу.

При цьому автор твору «Не стріляйте в білих лебедів» не повністю розчарувався в людях, адже серед людей з хижою натурою, серед руйнівників у вигляді Федора, існують зберігачі, захисники, які люблять природу і зроблять все заради її порятунку, навіть пожертвують своїм життям, як зробив це головний герой Полушкін Єгор.

В роботі Васильєва «Не стріляйте в білих лебедів» порушені проблеми і питання відносин людини і природи, порушена совість людська, показана міра відповідальності людей за те, що відбувається навколо.

У завершенні твору за твором «Не стріляйте в білих лебедів», у своєму аналізі повісті, зазначу актуальність даної роботи. Як не страшно це звучить, навіть зараз в нашому суспільстві знаходяться жорстокі люди, в тому числі і діти, хто з легкістю і великою жорстокістю обходиться з природою. Тішить лише одне, що все-таки є захисники, вони були тоді і є зараз, а значить, природа наша буде жити.

На цій сторінці шукали :

  • васильєв не стріляйте в білих лебедів короткий зміст по главам і частинам твір
  • васильєв не стріляйте в білих лебедів міркування твір
  • не стріляйте в білих лебедів байдужість
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам