В. С. Тургенєв – один із самих тонких письменників 19 століття. Він показує нам прекрасних людей, здатних на високі думки і ніжні почуття, що мають силу духу і мужність.
У повісті “Ася” таким персонажем є юна дівчина, чий образ прекрасний, але при цьому трагічний. Її походження та виховання без матері роблять її душу чутливою і вразливою. Обдарована від природи, але не дуже щаслива, вона рано подорослішала і гостро відчуває несправедливість цього світу.
“Пора прийшла, вона закохалася” – писав А. С. Пушкін в романі “Євгеній Онєгін”. Ось і ми застаємо Асю в тому віці, коли приходить пора закохатися. Вона занурюється в свої почуття з максимальною щирістю і віддачею. Вона готова на серйозні відносини і мужньо дає це зрозуміти свого обранця. Треба розуміти, що в ті часи такі визнання давалися дівчатам нелегко.
Ще один твір, який згадується при прочитанні повісті Тургенєва – Снігуронька А. Н. Островського. У цій п’єсі-казці показана юна дівчина, яка перебуває в пошуках любові, але зустрічає невідповідного людини, руйнує її життя. На щастя, Ася не дуже сильно постраждала. Її невдалий коханий виявився всього лише нерішучою людиною, не зміг взяти на себе відповідальність за доверившуюся йому жінку. Автор залишає нам надію на благополучний результат долі Асі. А для людини, не виправдав її надій, придумав гідну кару – самотність.
Образ Асі і ніжний, і сильний одночасно. Вона розумна і чутлива. Їй властиві прагнення до суспільної активності і пошуків правди в усьому. Сенс життя для неї ясний. І ми розуміємо, що її дійсно чекає хороше майбутнє. І супутника життя вона зустріне більш підходящого – сильного і розумного.
Ася – ще одна героїня Тургенєва, яка готова йти по життю сміливо і радісно. Це ознака сильної особистості, однією з тих, хто з’явився на хвилі прогресу суспільства, що піднялася в кінці дев’ятнадцятого століття.