“Вірші про Прекрасну Даму” є переходом Олександра Олександровича Блоку, а його багаторічному творчості від романтичного символізму до критичного реалізму. Це перша здобута ним висота в літературно – поетичної діяльності. Дивовижною красою, невичерпної теплотою і ніжністю проникнуті ці твори. “Вірші про Прекрасну Даму” були написані на початку XX століття, а саме в 1904 році. Цей період рубежу століть – складний, переломний період; це час переосмислення цінностей і життєвих принципів; це період грізних політичних подій: репресій і революцій, принижень і втрати цінності людської особистості. Страждали всі, незалежно від соціального стану, ні від рівня освіченості. Творчі люди, понівечені нещадної реальністю, занурювалися в таємничий поетичний світ мрій і знаходили в ньому віддушину. В основу циклу віршів про Прекрасну Даму лягла піднесена ідея платонічного цнотливою любові до дивовижної неземної жінці, лицарського служіння їй і земної преклоніння перед нею, як перед ідеалом не тільки зовнішньої краси, але і краси духовної, уособленням всього священного піднесеного і прекрасного. Героїня поезії Блоку бачиться герою не як звичайна земна жінка, а як якесь божество, що володіє ангельською красою. Він дає їй кілька імен: Прекрасна Дама, Вічно Юна, Свята Діва, Володарка Всесвіту. І вона, таємна, недоступна, існуюча лише в блакитний і похмурим небесній височіні, далека від земних пристрастей, бід і вад проливає на грішну землю чисте світло істини умиротворення і любові. Поет повністю розчинявся в болоті до божевілля прекрасних мрій, поклоніння цього небесного ангела, він чітко уявляв її образ, який іноді спускався з небес і поставав перед ним і він ясно бачив кожну рису її обличчя, знав все про створений ним самим істоту, він був рабом своєї мрії. Величезний вплив на формування заворожливого світі мрій про божество жіночої створення Блоку і багатьох сучасників справила філософія Ст. Соловйова, зокрема, його тезу: “…сама любов світу відкрита через любов до жінки…в любові – наше спасіння…”. Блок, бажаючи сховатися від сірої, грубої реальності створював свої маленькі поетичні шедеври, шукав спасіння і зцілення в райському, можливо, навіть утопічному, світі своїй безкраїй любові до вигаданої ним Прекрасній Дамі, в красі її. У страху перед жахливим, пекучим і сметающем все на своєму шляху стихійним світом, Блок перебуває в пошуках своєї Прекрасної Дами: він шукає її в натовпі, на галасливих вулицях і в відлюдних куточках. І в один прекрасний день це велично прекрасне божество, та сама Прекрасна Дама, придумана поетом спускається з небес на землю і перевтілюється в земну жінку, не тільки не втратила чарівність первозданної краси, але ще більш прекрасну живу жінку, незалежну і вільну, як вітер легку й прозору… Цієї прекрасної Пані виявилася дочка великого вченого хіміка Менделєєва Д. І. – Любов Дмитрівна Менделєєва. Це була воістину Прекрасна Дама, дуже походившая всіма якостями на вигаданий Блоком образ. Світла чиста неперевершена зовнішня і духовна краса Любові Дмитрівни назавжди затьмарила негаразди брудної бляклої реальності. “Вірші про Прекрасну Даму” є витонченим гарним художнім творчим втіленням світу мрій і фантазій в світ реальності і матеріального буття. Це вірші про кохання до мрії, яка обернулася реальною жінкою, коханою і люблячою.
