Афанасій Фет і його творчість зайняло своє місце в літературі, де автор зіграв свою роль у формуванні такого напрямку, як чисте мистецтво. Його вірші – це потік захоплення і замилування красою. Творчість легке, яскраве, відмінне детальністю. Його лірика прекрасна і читається із задоволенням. Особливо його прекрасні вірші на любовну тематику, яку ми і розглянемо коротко в нашому творі.
Тема кохання і коханої в ліриці Фета
Коли читаєш вірші автора, де порушені почуття, розумієш, у письменника був особливий дар, який дозволяв передавати все словами. У нього ми не знайдемо портретів героїв, їх почуття і переживання. Але не тільки дар допоміг створювати шедеври. Надихала Фета любов до Марії Лазич. Саме їй був присвячений любовний цикл творів.
Ця любов завершилася розлукою, а потім призвела до смерті Марії. Однак почуття Фет відчував до жінки настільки сильні, що став виливати їх у віршах. Але страждання не виливаються в його рядках. Ми бачимо прекрасні спогади про минулі миттєвостях. Тема кохання і природа в ліриці постійно перегукуються, адже письменник вважав, що тільки природі властиве таке ж різноманіття фарб, які присутні і створюються любовним почуттям. Це робить його твори більш живими, потаємними.
У любовній ліриці Фета ні пристрастей, ні відчаю, є тільки теперішнє і вічне почуття кохання. Автор у віршах, як той фотограф зупиняє мить на фотографії, так і він описував стан душі героя в певну мить його життя. Для письменника важливо мить, яке відбувається тут і зараз. Саме їх він і передає у своїй ліриці на тему кохання.
Продовжуючи розкривати тему кохання в ліриці Фета у своєму творі зазначу, його твори – це оспівування краси жінки, взаємної любові, це роботи про те, що наповнює душу щастям. Автор тонко передає всі відтінки людської душі в той час, коли серце наповнене любов’ю.
Творчість Фета мені дуже подобається і я з задоволенням перечитую улюблені вірші, серед яких Шепіт, Боязке дихання, Сяяла ніч, На гойдалках та інші.