Людина, підростаючи, набуває життєвий досвід, навчається бути мудрим.
Проблему даного тексту можна позначити наступним чином. Якщо дорослішання юного людини відбувається в благополучні для суспільства, для його родини роки, то можна стверджувати: підліток щасливий. Він живе, пізнаючи світ, який відкриває йому самі світлі сторони. Однак дійсність іноді буває сувора, і тоді юний людина виявляється перед вибором: або, не знаходячи в собі сили боротися, він виявиться зломленим; або мужньо подолає всі перешкоди і вистоїть.
Коментуючи дану проблему, слід сказати про те, що тільки опір складним життєвим обставинам загартує волю людини, сформує його характер.
Позиція автора в тексті представлена наступним чином. У роки Великої Вітчизняної війни хлопці швидко дорослішали, тому що неймовірно важкі обов’язки лягали на їхні плечі. При цьому вони зберігали “чистоту морального почуття”: їх праці і навіть самопожертва часто рятували близьких від вірної загибелі.
Я згоден з позицією автора і підтверджую її правильність наступним першим прикладом. Відомий письменник радянської пори Лев Кассиль створив повість “Дорогі мої хлопчики” у військовому 1944 році. У повісті розповідається про те, як знедолені війною діти, трудівники тилу, допомагали дорослим. Вони були змушені стояти біля верстатів, годувати сім’ї, приносячи додому виданий хліб по картках. Але і в умовах війни підлітки люблять фантазувати: вони грають в країну Синегорию, і їх фантазія допомагає їм відновити зруйновану війною “гармонію світу”.
Другий приклад. Всій країні відомі імена юних героїв, захисників Батьківщини, і на їх прикладі виховувалося не одне молоде покоління повоєнних років. Так, Володя Дубінін, уродженець Керчі, під час війни пішов у партизани. Їх з’єднання базувався в катакомбах, під землею, неподалік від окупованого ворогами міста. Ночами доблесні партизани здійснювали вилазки в місто, де влаштовували диверсії проти загарбників, а вдень безслідно зникали. У цих умовах навіть пробратися за водою з порожнім казанком до криниці було справою смертельно небезпечним: територія прострілювалася ворогом. Володя нарівні з дорослими брав участь у всіх операціях і загинув при проведенні вибухових робіт після відходу з міста гітлерівців.
Покоління тих, чия юність співпала з “сороковими фатальними” роками, сьогодні в дуже похилому віці. Але і зараз цих людей відрізняють любов до Батьківщини, віра в силу добра, мудрість та стійкість характеру.