Таке поняття, як портретний нарис, являє собою особливий вид публіцистичного жанру, особливістю якого є опис самої особистості людини, зовнішніх особливостей, поглядів на життя, виду діяльності, рис характеру. Крім цього, висловлюється думка зі сторони. У портретному нарисі (приклади – твори, які пишуть в школі) можна побачити схожість з описом біографічної діяльності людини. Але є відмінні особливості. При описанні біографії в основному стосуються теми діяльності, занять людини, а ось, наприклад, живе, детальний опис зовнішності або характеру і ставлення до нього інших людей, опускається. Нарис так само чимось нагадує розповідь. Твір на тему портретного нарису здатне розкрити перед читачем внутрішній світ, передати загальний настрій оповіді. Так, у короткій і стислій формі було надано пояснення та опис такого поняття, як портретний нарис. Наступним моментом оповідання буде свого роду розповідь, як писати портретний нарис. Отже, продовжимо.
В даному розділі наведемо приклад портретного нарису, розіб’ємо його на частини. В якості прикладу представимо вашій увазі зразок написання портретного нарису. Тут слід звернути увагу, що оповідання також має схожість з розповіддю: “Її звали Олена, але вона любила, щоб ми називали її Оленою. Волею обставин зараз ми живемо в різних містах, сказати більше – в різних країнах, але цей факт не заважає мені згадувати її з ніжністю та вдячністю, адже найкраща пора життя людини така, як дитинство, багато в чому залежить від його друзів. Мені пощастило, у мене був такий друг. Отже, її звали Олена. Нас познайомила її старша сестра. Одного разу, коли я була вдома, пролунав дзвінок вхідних дверей, на порозі стояла Ірина, тримаючи за руку свою молодшу сестру. “Познайомтеся, дівчатка, сподіваюся, що ви подружитеся”, – сказала вона. І ми подружилися. Олена була висока, сильна, безстрашна дівчина, особливо виділялася вона вираженням своїх зелених очей. Такими зухвалими і великими очима обдарувала її природа. Рухи її були поривчастими, з працею вона стримувала себе, як ніби невичерпний потік енергії наповнював її всю. Чубчик постійно заважала їй, і можна було бачити, як вона часто закалывала її невидимкою, але робила це наспіх, чому часто виглядала безглуздо, що, втім, її анітрохи не хвилювало”. У цій частині запропонованого прикладу зверніть увагу на деталі опису зовнішності дівчинки, на передачу рис характеру, в результаті яких виходить “живий” образ.
“Я була більше сором’язливим дитиною, любила багато малювати, але завдяки невгамовній характером ми часто потрапляли в різні кумедні ситуації. Прикладом однієї з них хотілося б поділитися. У початковій школі ми з задоволенням грали в різних виставах, одним з яких був “Три порося”. Я, Олена і Сергій, наш однокласник, з великим успіхом відіграли поросят. І от, через нетривалий час після вистави, одним теплим осіннім днем сталося наступне: жили ми тоді в одному невеликому містечку, жителі якого один з одним були добре знайомі. В одному з сусідніх будинків проживала неймовірно великих розмірів жінка, яка своїми габаритами змогла б загородити сонце, була вона до того ж дружиною якогось великого начальника, і звали її відповідно, Станіслава Броніславівна. І ось в один теплий осінній день вона вирішила освіжити свій гардероб. Розміри її спортивних штанів, які висіли на білизняний мотузці, просто вражали. І ось Оленка запропонувала нам виконає нашу фінальну пісню поросят, стрибаючи всередині цих штанів. Після невеликих коливань ми стягнули ще вологі “спортивки” з дворової мотузки і через кілька хвилин почали свій виступ. Народу зібралася тьма! Нас викликали на біс двічі! Наша трійця дуже комічно виглядала у величезних брюках, і ось ми вже хотіли закінчити наше приголомшливе виступ, як з’явилася Станіслава Броніславівна. Вона почала витрушувати нас зі своїх “спортивок” так завзято, що ми билися один про одного лобами. Вся ця сцена викликала дикий регіт серед наших сусідів. І ось ми були витрушені із штанів і передані в руки своїх батьків. Потім були записи в щоденнику, виклик батьків у школу, і так далі, і тому подібне. Прийшовши пізно ввечері з роботи, мій батько, вислухавши від мами всю цю історію, голосно і довго сміявся. Потім покликав мене і сказав: “Завтра в школі скажеш, що я поговорив з тобою, і ти все зрозуміла, добре?”. “Добре, тату!” – посміхнулася я у відповідь”.
Як видно з наведеного прикладу портретного нарису, опис кумедних випадків також відображає сутність і характер обраного персонажа. Всі ці моменти мають місце бути наведеними в нарисі.