Герой нашого часу – це твір, написаний Лермонтовим. З цією роботою ми познайомилися на уроці і дізналися багато цікавого про минуле й про тих людей, яким довелося жити в передове для Росії час. У творі ми знайомимося з головним героєм Печоріним. При цьому в кожній розповіді ми дізнаємося про нього все нове і нове, його образ розкривається з кожним разом із іншої сторони. Сьогодні ми розглянемо портрет Печоріна, який автор створює в голові Максим Максимич і в цьому нам допоможуть цитати з твору.
Психологічний портрет Печоріна
Психологічний портрет Печоріна найкращим чином показано в главі Максим Максимич. До того ж саме тут з’являється опис зовнішності героя. Вивчаючи дану главу, ми можемо знайти створений письменником портрет. Як пише автор, хода його недбала і лінива, при цьому він не розмахував руками, що говорило про його деякої скритності. Відразу по Печорину скажеш, що це молода людина, років двадцяти трьох, але потім, придивившись, скажеш, що йому тридцять. Посмішка хоч і була якоюсь дитячою, але очі його не випромінювали цю посмішку. Його погляд був холодним, в ньому не було душевного уяви. Причому його погляд був пронизливим і важким.
У даній главі ми бачимо подвійність натури героя. Та й сам Печорін говорить про те, що в ньому живе дві людини. Один чоловік живе повним життям, а другий постійно судить його за дії та вчинки. Читаючи голову Максим Максимич, Печорін розкривається перед нами як людина байдужа, зухвалий, людина, яка легко може заподіяти біль іншим.