Днями я познайомилася з твором Пастернака Доктор Живаго. Тепер переді мною стоїть завдання написати твір за романом.
Доктор Живаго твір
Відразу ж у своєму творі на тему Доктор Живаго хотілося б відзначити, що не тільки Пастернак зачіпає тему людини і революції. Ця тема хвилювала всіх письменників двадцятого століття. Вже дуже суворим видався час з її трагічними подіями, повз яких не можна було пройти. Ось і Пастернак написав твір, де розкрив і показав життя і долю людини під час революційних перетворень. Про події в країні ми спостерігаємо крізь призму сприйняття Юрія Живаго, який і є героєм роману.
Читаючи твір, ми простежуємо історію боротьби людини, який не міг змиритися з ходом подій, хоча прекрасно видно було, революції не уникнути. Історія тисне і просто змушує змиритися. Та й Живаго розуміє, що вже пора вдатися до корінної ломки, адже часткові зміни в суспільстві ні до чого не приведуть. Але, одна справа розуміти, а зовсім інша справа бачити всюди кров, кров і ще раз кров. Зовсім інша справа щодня бачити трупи і переживати за свою сім’ю. Здається, один порятунок – бігти геть, бігти від розрухи, від голоду, від жахів! Але і в дорозі герой бачить криваву колошматину, коли білі і червоні змагалися у своїй жорстокості.
Пастернак в Докторі Живаго показав відрізок історії, де зобразив життя невеликого кола людей, чиї долі були пов’язані з подіями, що відбулися в країні. Читаючи його роботу, ми знайомимося з Юрієм та його сім’єю. Бачимо його ставлення до коханої дружини Тоні і разом з тим, ми бачимо його ставлення до Скрині, хоча в цілому, вся їх життя – це ставлення до революційних подій.
Вивчаючи детально твір Доктор Живаго, у своєму творі зазначу, що сам доктор не був противником революційних подій, але і всі ці жахи бачити не міг. Він не міг бачити розстріли, женоубийство. Юрій знаходиться весь час десь між за і проти революції.
Живаго хотів втекти, щоб жити спокійно, але героя схопили червоні партизани, яким потрібен був лікар, а його сім’ю вислали. Лара і зовсім пропадає безслідно. Дуже символічною стає смерть Юрія, і те, яким чином він гине. Його не розстріляли, немає. Його не посадили за ґрати. Але, життя з ним жорстоко обійшлася. Втративши улюблених, втративши бажання трудиться на улюбленій роботі, в повній самоті, Юрій помирає в зламаному трамвайному вагоні від серцевого нападу.
Він помер від задухи, не зумівши вибратися на свіже повітря. Цим автор показує нам людей інтелігенції, які гинули від моральної задухи. Люди задихалися в замкнутому просторі країни, що була вражена революцією. Тією революцією, що призвела до багатьох смертей, до гонінь, де російську інтелігенцію розстрілювали, висилали, частина її вмирала в таборах, інша частина не витримувала, і закінчувала життя самогубством. Живаго, герой, який втратив усе, в тому числі і життя, але його душа залишилася живою і не проданої.