Бідна Ліза – типова історія кохання пана й селянки, яка сталася у 18 столітті. Твір створено автором у 1792 році. Новизна полягала в тому, що Карамзін закликає нас звернути увагу на почуття, випробовувані селянською дівчиною Лізою, закохалася в молодого світського гульвісу Ераста.
Саме вона є позитивним персонажем у цьому творі. автор повністю на її боці, він співчуває їй. Сама назва твору говорить про те, що автор повністю на стороні головної героїні.
Карамзін в “Бідної Лізи” просуває гуманістичну ідею про те, що люди нижчого стану можуть відчувати такі ж почуття, що і члени вищого суспільства, що всі люди рівні.
Селянка може бути наповнена таким же високим почуттям, як і світська дама. Карамзін на прикладі Ераста показує нам, що світське суспільство, навпаки, швидше псує людську душу, робить її прагматичною і пересиченій.
Твір “Бідна Ліза” поклало основу розвитку напрямку “Сентименталізм” в російській літературі.
Ліза – бідна селянська дівчина, ведуча скромний і розмірений спосіб життя. Вона доглядає за хворою матір’ю, для цього ходить продавати квіти на базар, де і зустрічає втомленого від світського суспільства молодого гульвісу Ераста.
Ліза відчуває до Ерасту справжнє, сильне почуття, повне чистоти і ніжності. Вона хоче бути з ним все життя, стати його дружиною.
“Коли мене притулиш до свого серця…ах! тоді буває мені так добре, що я себе забуваю”
Але для Ераста це є нездійсненним. Він, хоча і наповнений взаємністю до Лізи, не може уявити себе чоловіком селянки, він живе за законами суспільства того часу. І більш реальною йому здається одруження на більш забезпеченої жінці старше його – багатій вдові, в основі цього шлюбу – чистий розрахунок.
Що залишається робити Лізі? Якщо б дівчина жила в сучасному світі, вона б змогла забути коханого і жити далі. Але за законами того часу вона стала занепалої жінкою. Ераст говорив їй, що пішов на війну, а потім вона дізнається про його одруження.
Весь сенс існування Лізи полягав у ньому, і вона вирішує втопитися у ставку. Дізнавшись про це, вмирає від горя і її мати.
Ераст, дізнавшись про це, буде відчувати докори сумління все своє життя.
Карамзін показує нам образ Лізи тільки з позитивної сторони, щоб читач звернув увагу на її почуття. І автору, безумовно, це вдається. Після виходу в світ “Бідної Лізи” сентименталізм в російській літературі став успішно розвиватися.