Астаф’єв – письменник, який у своїх творах часто вдавався до теми війни і Батьківщини, ці теми простежуються і в книзі Астаф’єва «Останній уклін».
Астаф’єв Останній уклін короткий зміст
Для початку, пропонуємо ознайомитися з роботою Астаф’єва «Останній поклон» в короткому його утриманні, щоб познайомитися з суттю і мати можливість без проблем написати аналіз.
Так ось, у творі «Останній уклін» Віктора Астаф’єва йдеться про хлопчика, якому довелося жити у бабусі, так як його батько покинув сім’ю і поїхав, а мати втопилася в річці Єнісей. Бабуся і займалася вихованням онука. Життя дитини була, як і у всіх хлопців з села. Він допомагав по господарству, у вільний час пустував, рибалив, ходив по гриби, ягоди.
Його життя було цікавим, поки не настав час йти в школу. З причини того, що в селі не було школи, він їде до батька в місто і тут його життя змінюється не в кращу сторону. Тут йому доводилося рятуватися від смерті, голоду, іншими словами, не жити, а виживати. І тільки з допомогою терпіння, прощення, вміння побачити навіть у поганому крихту добра, чого навчила його бабуся, хлопчикові вдалося вижити. Адже, потрапивши в місто, він опинився серед самотності. Він зрозумів, що нікому не потрібен, що він потрапив у світ безсердечності. Хлопчик дичавіє, стає грубим, але бабусине виховання бере верх. Він зумів в міських умовах виживання, голодуючи і відчуваючи біль, зберегти свою душу. Далі він потрапляє в дитячий будинок.
Розповіді Астаф’єва відають нам про юність хлопчика, про його навчання в школі, далі участь у війні і його повернення. І першим ділом герой твору їде до бабусі, де все було, як раніше і навіть бабуся сиділа за столом, як зазвичай, змотуючи нитки в клубок.
Потім герой їде працювати на Урал, де і отримав звістку про смерть бабусі, але на похорон потрапити не зміг, так як начальство не пустила, хоча бабуся при зустрічі його просила приїхати. Цього собі Віктор пробачити не міг, і, якби можна було повернути час, він би все кинув і помчав туди, де йому було дуже добре в свій час. Він собі не пробачив, але впевнений, що бабуся пробачила і не тримала зла, бо дуже любила свого онука.
Астаф’єв Останній уклін аналіз
Працюючи над твором Астаф’єва «Останній уклін» і роблячи його аналіз, скажу, що тут автор зображує життя села, того рідного краю, де народився і виріс автор, а виріс серед суворого клімату, серед дикої природи, красивих річок, серед гір і густий тайги. Це все і було зображено у творі Астаф’єва «Останній уклін». Також у роботі автор зачіпає тему війни.
«Останній уклін» – це біографічна робота, яка складається з окремих оповідань, що пов’язані однією темою. У творі автор пише про своє життя, ділиться своїми спогадами, де в кожному оповіданні описується окремий випадок з його життя. Так Астаф’єв поділився з нами спогадами про свою батьківщину – сибірської селі, яка була працьовитою і не розпещеної. Показав нам, наскільки красива природа, що оточувала його. Астаф’єв зобразив нагальні проблеми людей, що жили в складні періоди життя.
Астаф’єв Останній уклін герої
Головним героєм твору «Останній уклін» є Вітя – хлопчик, що став сиротою. На його долю випали різні випробування, але він витримав і це завдяки бабусі, яка навчила любові, добра, навчила знаходити хороше навіть там, де його немає. Дитинство хлопця пройшло в селі, після чого Віктор їде в місто до батька, де бачить його зраду, де відчуває на собі всі труднощі життя бідного підлітка, в тому числі, догляд на війну, її закінчення, і повернення на малу батьківщину.
Бабуся у творі Астаф’єва «Останній уклін» також героїня, яка зіграла чималу роль в житті хлопчика. Це «генерал у спідниці». Вона могла бути ворчливой, грізною, була доброю. Всіх любила, за всіма доглядала, завжди хотіла бути корисною. Вона постає перед нами не тільки як вихователь хлопчика, але і як лікар, як цілитель. При цьому головна героїня є прототипом бабусі письменника, а головний герой, це прототип самого Астаф’єва.
На цій сторінці шукали :
- останній уклін героям характеристики
- астаф’єв діалектизми останній уклін
- твір по астаф’єву останній уклін
- твір по астаф’єву останній уклін ось і перегорнув