Від назви казки Костянтина Георгійовича Паустовського “Теплий хліб” віє теплом, добротою, ніжністю і любов’ю. І дійсно, цей твір розповідає нам про те, як добрі справи допомагають розтопити “охолоджене серце” і перемагають “злобу людську”.
Головний герой казки – Филька – постає перед нами “мовчазним, недовірливим”. А прізвисько “Ну Тебе” говорить про його лінощі, егоїзм, “неласковости” і навіть грубість. Особливо яскраво ці риси Фильки проявилися в сцені з конем: “”Та ну тебе! Диявол!” – крикнув Філька і навідліг ударив коня по губах”. Філька образив пораненого коня. За це поплатився не тільки він, але і всі жителі села. Настали холод і голод.
Природа немов збунтувалася з-за такого жорстокого поводження з конем. З цього моменту в казці починають відбуватися фантастичні події. Кінь махнув хвостом і негайно… засвистів пронизливий вітер, вздул сніг…”. Історія, розказана Фильке бабусею, теж схожа на казку. Крім того, у творі з’являється сорока, яка тріщала про те, що розбудила теплий вітер і тим самим допомогла людям.
Але ж насправді не тільки сорока повернула тепло. Паустовський показує нам, що Філька усвідомив свій поганий вчинок і вирішив виправитися. У лютий мороз він відправився за допомогою до мельника Панкрату. Ми бачимо, що в Фильке проявляються воля, кмітливість. Він сам придумує вихід. Вся село допомагала Фильке виправити свою помилку і помиритися з конем. З особливим теплом Паустовський описує завзяття, праця людей і те, як у селі пекли довгоочікуваний хліб.
В кінці казки Панкрати каже коневі: “Філька – не зла людина”, і кінь прощає хлопчика. Філька щиро розкаявся і спокутував свою провину.
В самому початку твору “зима стояла тепла”, потім настав “лютий мороз”, і ось “запахло весною”. Одночасно із змінами в погоді відбулися зміни і в душі Фильки. Хліб, який він дав коневі в кінці казки, був теплим тому, що Філька зігрів його теплом своєї душі.
Показуючи моральний шлях свого героя, Паустовський вчить нас виправляти “злодійство” і не робити поганих вчинків.