У вірші “Пророк” Пушкін в образі пророка мав на увазі поета.
Картина, зображена Пушкіним, в декількох дрібних деталях сходить до VI главі Книги Ісаї в біблії (шестикрилий Серафим з палаючим вугіллям в руці). Вірш спочатку являло собою частину циклу з чотирьох віршів, під заголовком “Пророк”, противоправительственного, патріотичного змісту, присвячених подіям 14 грудня. М. П. Погодін пояснював П. А. Вяземському в листі від 29 березня 1837 р. що “Пророк” Пушкін він написав ехавши в Москву в 1826 р. Повинні бути чотири вірші, перше тільки надруковано (“духовно тушкуємо”)”
За рік до своєї смерті, як би підбиваючи підсумок своєї поетичної діяль ності, Пушкін написав вірш “Я пам’ятник спорудив собі неру котворный…”. Вже в першій строфі Пушкін підкреслює народність своєї творчості. А також стає видно, що у Пушкіна, під кінець життя сильно розвивається самолюбство, судячи з усього через надмірно захопленого думки оточуючих. Далі Пушкін говорить про своє історичне безсмертя і пророчо передбачає майбутню широку популярність своєї поезії серед усіх народів Росії. У IV строфі міститься основна думка всього вірша оцінка Пушкіним ідейного сенсу своєї творчості. Пушкін стверджує, що право на визнання і любов народу він заслужив, по-перше, високою людяністю своєї творчості (“почуття добрі я лірою будив”); подруге, своєю боротьбою за свободу (“в мій жорстокий вік прославив я Свободу”); потретє, захистом декабристів (“і милість до занепалим закликав”).
У ліричній поезії Пушкіна з особливою повнотою і яскравістю відбилася світла особистість поета. “Жвавість, палкість, вразливість, здатність захоплюватися й захоплювати, гаряче серце, спрагле любові, спрагле дружби, здатне привязываться до людини всіма силами душі, гарячий темперамент, що до життя, до суспільства, до задоволень і тривог, моральне здоров’я… ці риси в особі Пушкіна зрозумілі для кожного, хто читав його твори, хто має хоч найменше уявлення про його життя”, писав про Пушкіна Чернишевський. Лірика Пушкіна з надзвичайною широтою і правдивістю висвітлила всі сторони і явища сучасної йому дійсності. Але, будучи живим відгуком поета на сучасну йому життя, лірика Пушкіна в той же час переростає його час і не втрачає свого значення і в наші дні. Ми цінуємо у Пушкіна повноту сприйняття і відчуття життя, життєрадісність, волелюбність, високу гуманність, заклик до служіння батьківщині.
Але особисто я вважаю, що не можна обожнювати людини і нав’язувати свою думку іншим людям! Яким би великим і знаменитим цей чоловік не був.