Коли ми чуємо слово “дитинство” у багатьох виникають приємні спогади, з’являється почуття ностальгії. Дитинство майже завжди асоціюється з дитячими іграми, прогулянками з друзями по школі, катанням на санках з гірки, з мультфільмами, казками про прекрасних принцес і добрих принців. Важливо, щоб ці асоціації були тільки добрими, а спогади тільки приємними. Тому роль дитинства в становленні особистості людини має виняткову важливість.
Всі риси характеру людини закладаються саме в період дитинства. Майбутня модель поведінки людини в суспільстві теж безпосередньо залежить від цього. Можливо навіть те, що на вибір професії вплинули ті чи інші події з дитинства людини. Наприклад, хтось із близьких був лікарем або вчителем, дитина часто спілкувався і близько контактував з цією людиною і дізнавався якісь подробиці з його професії. Він симпатизував цій людині. Йому подобалися історії, які він йому розказував. Він поділяв думку цієї людини в тій чи іншій ситуації.
Поступово на основі цієї інформації у нього складалося своє власне бачення цієї професії, що, в кінцевому рахунку, вплинуло на його вибір професії.
Або, наприклад інша ситуація. У дитинстві дитина стала свідком жорстокого поводження з твариною. Те, що він побачив, торкнулося його почуття, завдало йому душевну біль. Він виявився непідготовленим до знайомства з реальним життям. І це залишило незгладимий слід у його психіці. Цей випадок вплинув на формування в ньому такої риси характеру, як доброта і співчуття. Він обіцяв собі, що завжди буде добре ставитися до тварин, що не буде завдавати їм болю і страждання.
Але це позитивний варіант розвитку подій. Нерідко буває так, що той чи інший випадок з життя дитини чинить на нього такий вплив, що його поведінка змінюється в гіршу сторону. Дитина може подумати, що таке відношення це добре, що це нормальна поведінка дорослої людини. І сам починає вести себе так.
Дитина в дитинстві багато в чому намагається рівнятися на дорослих людей, які його оточують. Нерідко ми чуємо від дітей, що вони хочуть бути такими як ми, бути схожими на нас. Внаслідок цього вони починають копіювати ті чи інші звички дорослих, переймають їх манеру поведінки, використовують їх слова і жести. Не завжди ці слова і жести бувають гарними. Тому дорослі, які постійно перебувають поруч з дитиною, повинні контролювати свою поведінку, свої слова. Ще не зміцніла психіка дитини швидко піддається навіюванню. Дитина вбирає в себе як губка. Всю інформацію він бере зі свого оточення. Тому дуже важливо, щоб це оточення давало йому тільки позитивну інформацію.
Дитинство в житті людини відіграє дуже важливу роль. Як у становленні особистості людини, так і при виборі майбутньої моделі поведінки людини в суспільстві.