Твір на тему “Трійка” Перова

Це сумна і сумна, на мій погляд, картина. Тут експлуатують дітей! Їм не в комп’ютер пограти ні, нічого…

Картина темна по гамі, незважаючи на білий сніг. Видно тільки обриси будинків. Високі паркани.

У центрі та сама “трійка” – діти! Років восьми-десяти. Два хлопчика і навіть дівчинка. Вони тягнуть величезну бочку. Напевно, вона з водою… Судячи з крижаним краплях. Бочка більше, ніж вони самі! Дерев’яна, пузате. Тягнуть вони її на чомусь на зразок санок. Все одно, звичайно, їм важко. Підйом в гору. І по обличчях дітей, поз зрозуміло, як вони страждають. Вони виглядають бідними і немічними.

До речі, за ними ще кілька людей. Один – просто темний силует в кожусі. Він йде в інший бік, тобто дітям він навіть не подумав допомогти. Другий – ще один хлопчик, обличчя якого не видно. Він штовхає бочку з усіх сил.

У центрі найвищий хлопчик. Він у кожусі бежевому. Холодному для такої зими. І він пов’язаний якимись поясками, мотузками. Шарф на шиї схожий на рвану ганчірку, жах. По обличчю помітно, що кожен рух дається йому важко.

Праворуч дівчинка. Вона не тільки тягне бочку, але ще й якесь відро за плечем. На ній (під кожухом) рожеве плаття в білий горошок. Воно лише трохи обірвані по краю… На голові пов’язаний хустку. (У хлопчиків кепки.) Вона йде, ніби зомбі. Очі прикриті. В непритомність б їй не впасти!

Зліва хлопчик в чорному. За його зігнутій спині видно, що він робить величезне зусилля, щоб тягнути бочку. Один рукав важить до землі. Здається, що хлопчик вже падає.

Ще є зліва собачка. Вона проста – без породи, без нашийника… Вона злегка оскалена, біжить. Відчуття, що їй теж важко. Вона, видно, приймає на себе тягар, яку відчувають її маленькі господарі. Вони всі бліді, якщо тільки рум’янець від морозного вітру.

На ногах у них чоботи. Все-таки діти не зовсім бідні, але якими труднощами вони домагаються цього! Гублять своє здоров’я!

За ними вдалині видніється церква. Її замітає сніг… загалом, сумна картина.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: