Культура поведінки. Кожен з нас в житті не раз зустрічався з цим поняттям. Здавалося б, що немає нічого складного і незрозумілого у цьому визначенні, але це не так. В одному з відомих словників написано: “Культура поведінки – сукупність форм повсякденної поведінки людини (у праці, у побуті, у спілкуванні з ін. людьми), у яких знаходять зовнішнє вираження моральні та естетичні норми такої поведінки”. Культура поведінки, на відміну від моральних норм, не просто показує, якими мають бути вчинки, але і відображає те, яким має бути зовнішній вигляд поведінки людини. Культура поведінки, на мій погляд, повинна бути добре знайома кожній людині і при цьому, органічно зливатися з його повсякденним способом життя. У той же час, культура поведінки містить в собі безліч різних розділів: культура дій, культура мовлення і культура думок і культура одягу, тобто зовнішнього вигляду. Для того, щоб повністю зрозуміти, що ж таке культура поведінки, розберемо її складові частини. Культура думок полягає в правильному, моральному порядку думок. Не потрібно думати, що культура поведінки – це тільки те. Що видно оточуючим. Чисті, моральні думки основа культури поведінки. Адже саме від того, що думає людина, що зберігає він в глибинах своєї свідомості, залежить його поведінка, зовнішній вигляд і мова. Думки людини – це основа його
Культури. Культура дій передбачає ретельно обдумані дії. При цьому, вони не повинні зачіпати чиїсь почуття, ображати або принижувати когось. Дії людини, також як і його думки, повинні ґрунтуватися на справжніх моральних принципах, тільки тоді їх можна буде назвати культурними. Що ж стосується культури зовнішнього вигляду, то вона повинна, також як і попередні частини, ґрунтуватися на морально-етичних законах і не зачіпати почуттів оточуючих людей. Культура мови – один із невід’ємних компонентів культури поведінки людини. Адже тому, як говорить людина, про що він говорить і як звертається до інших людей, залежить його цілісний образ як культурної людини.
Але, що хотілося б ще додати, культурна людина – це не просто охайно одягнений і красиво говорить чоловік. Для того, щоб назвати когось культурним, необхідно переконатися, що культура присутня у всіх частинах його житті: у розмовах, у зовнішньому вигляді, в думках і в його вчинках. Можна сказати, що в поняття “культура поведінки” входять всі моральні закони, а так само правила етикету, етики та естетики.
Отже, хотілося б підсумувати вищесказане. Культура поведінки – це просте на перший погляд, але дуже ємне поняття. Адже саме від культури поведінки залежить життя як однієї конкретної людини, так і суспільства в цілому. Культура поведінки повинна виховуватись з малих років. Такі якості, як доброзичливість, тактовність, делікатність, благородство, чесність – складають основу культурного поведінки. Але не можна ставитися до цього поняття, як до формальності та прагнути виконувати всі пункти, що входять до списку “хороших манер”. Культура поведінки повинна виховуватись з самого раннього дитинства, щоб ставши дорослим, людина не просто був гарним і культурним, а для того, щоб добрі вчинки і культура поведінки були потребами його душі.