Дружба – це невід’ємна частина життя. Тому що людина є істотою суспільною. Але є люди, які відчувають себе одинаками. Вони живуть самі по собі. Можливо – це риса характеру. Але можливо всім жити в числі? Мені здається, що “ні” і гірше, коли людина не має ні близьких, ні знайомих, ні друзів.
Навіть деякі люди в народі кажуть: “У хлопця має бути вірна жінка і вірний друг”. Думаю, що в такому висловлюванні є частка правди. Близьких друзів, вірних, перевірених злим час – дуже мало, але вони є. Без друзів життя просто не може бути повноцінним. Кожна людина має свої недоліки і свої переваги порівняно з іншими. Справжня дружба настає тоді, коли друзі знають один одного, як і з хорошою, так і з поганої сторони. Але друг – це той чоловік, який не закривається від одного, коли бачить його погані сторони, а навпаки, сприймає його таким, який він є, і намагається підтримати і підбадьорити,
Друг – це та людина, з якою ти можеш поділитися своїми секретами, і які завжди тебе зрозуміють. Комусь може пощастити і він може мати рідну сестру чи брата, чи навіть батьків за друзів. Тоді життя здається набагато легше, простіше. Але якщо з батьками зв’язку не добре налагоджені, і взагалі з сім’єю, або ні рідних тобі людей, то друзі зі школи, вулиці або з Інтернету, як частка твоєї душі і чогось рідного, завжди готові розділити з тобою радість і горе.
Але є і погані сторони дружби, тому що є люди, які є твоїми друзями, але вони використовують тебе. Деяким навіть подобається, коли їх використовують. Але не вважаю, що це є нормальним.
Не хочеться розділяти людей на поганих і хороших, але як кажуть: “З ким поведешся, того й наберешся”. Тому що так і є, від хороших – ми беремо хороший приклад, вони нас инспирирующих, окриляють, а інші – просто нас руйнують, споганюють. Наприклад, якщо я буду в компанії поганих хлопців, а вони будуть робити щось недобре, наприклад, курити, то й я буду змушений це робити. Тому у виборі друзів варто бути уважним і не водитися з вітряними, порожніми, дурними, розпущеним людьми.
Ще один вислів: “Якщо не хочеш нажити собі ворога, то не заводь рідного серцю одного”. Думаю, що потрібно бути обережним в цьому. Бо можна розповідати всі свої секрети людині, а вона потім просто тебе використовує, чи буде розповідати іншим, якщо щось не так піде у дружніх стосунках. Томі варто тримати людей на відстані від себе. І тільки тоді, коли ти будеш впевнений, що це дійсно “твоя людина”, то тільки тоді варто підпускати до себе і свого життя.
Незважаючи на всі мінуси, все ж життя без друзів – це просто існування в самому собі. Для мене це страшно, наче у всьому світі залишилася одна людина – ти, та ще й темрява навколо. А коли є друзі або гарна компанія, то можна дивитися на інших, брати добрий приклад, і іншим його показувати, хочеться жити, творити, розквітати і пахнути, життя здається тоді світлим, насиченою кольорами веселки і яскравим.