Пам’ять – це один з найважливіших і, мабуть, найбільш складних процесів, які протікають в мозку людини. Насамперед, вона необхідна нам для того, щоб усвідомлювати, хто ми є і яке місце ми займаємо в цьому житті.
Іноді трапляється так, що люди з якихось причин втрачають пам’ять. Тоді вони забувають своїх близьких і те, що вони робили раніше. Після подібних випадків вони нерідко починають вести зовсім інше життя, ніж до інциденту.
Пам’ять необхідна нам для того, щоб ми могли вдосконалювати свої знання і вміння, набираючись досвіду. Так, дитина, роблячи перші кроки, запам’ятовує, як потрібно правильно ставити ноги, щоб не впасти. Учень у школі, задіюючи ресурси своєї пам’яті, освоює нові предмети. Дорослі подібним чином розвиваються професійно.
Завдяки пам’яті, ми маємо можливість вчитися не тільки на своїх помилках, але і на чужих. Наприклад, знання важливих історичних подій дає нам розуміння того, до яких наслідків можуть призвести необдумані людські дії.
Чи завжди наші спогади є відображенням дійсних фактів? Звичайно ні, адже людині властиво пам’ятати далеко не всі. Наш мозок робить акцент на важливих саме для нас події. Крім того, ми частіше пам’ятаємо про хороше, і прагнемо забути про погане.
Забування є своєрідним захисним механізмом. Якщо б ми пам’ятали все, ми б, напевно, просто зійшли з розуму. Тому то, спочатку, оброблена нашим мозком інформація, що надходить у тимчасове сховище, і лише мала частина її потім переходить у довготривалу пам’ять.
Але і ці спогади з часом стираються і тьмяніють. Тому, якщо ми хочемо зберегти їх, то варто регулярно освіжати свою пам’ять. Наприклад, перегортати альбоми зі старими фотографіями, перечитувати улюблені з дитинства книги або просто обговорювати події днів минулих зі своїми знайомими.