Церква Покрови на Нерлі – видатний пам’ятник світової володимиро-суздальської школи, шедевр давньоруського білокам’яного зодчества. Дати побудови церкви в різних джерелах різняться. Поширеним вважається думка, що церква Покрови на Нерлі було побудовано в 1165 році князем Андрієм Боголюбським у пам’ять про загиблого сина під час походу на Булгарське царство.
Розташована церква у Володимирській області, недалеко від села Боголюбово. Кажуть, що місце, на якому стоїть храм, було обране самим Андрієм Боголюбським.
Ця церква вважається першою на Русі, присвяченій святу Покрови Пресвятої Богородиці. Новий свято було встановлено князем Андрієм і володимирським духовенством без згоди київського митрополита та патріарха константинопольського.
Цей факт був покликаний свідчити про те, що Володимирська земля знаходиться в особливому заступництві у Богородиці. Білокам’яна церква розташована на мальовничому лузі в місці, де річка Нерль впадає в Клязьму. Церква Покрова на Нерлі порівнюють з нареченою, називають вершиною творчості володимирських майстрів, поемою відображеної в камені, самим ліричним і неперевершеним шедевром у всій російській архітектурі. Цей білокам’яний храм дивно гармонійно поєднується з навколишнім пейзажем. По своїй архітектурній конструкції храм надзвичайно простий.
Це типовий для давньоруського зодчества чотиристовпний, одноглавий, триапсидний храм крестовокупольного типу. Церква Покрова на Нерлі відрізняє, зазначена багатьма фахівцями і дослідниками, загальна гармонійність і вишуканість пропорцій, вона виглядає невагомою, немов ширяє в повітрі. Дві картини – картина С. В. Герасимова “Церква Покрова на Нерлі” і полотно С. А. Бауліна “Храм Покрови на Нерлі” присвячені одній темі – зображення будівлі Храму на Нерлі. Предмет зображення один, але його бачення, безумовно, у кожного художника свій. У центрі уваги С. В. Герасимова не тільки храм, але й навколишній пейзаж.
На передньому плані картини – зелений луг, за ним голубіє річка, за річкою – невеликий зелений пагорб, на якому споруджено Храм. Він стоїть в оточенні дерев, його купол, освітленій весняним сонцем, відливає золотом.
Ми не бачимо деталей самої будівлі Храму – він зображений здалеку. Художник ставив за мету зобразити Храм в оточенні природи, щоб підкреслити його велич, велич освяченого місця, де було споруджено будівлю Храму. Фарби картини Герасимова яскраві, соковиті. Особливо дивним здається небо на картині – воно насиченого блакитного кольору з біжать по ньому білосніжними хмарами. В центрі полотна Бауліна – сам Храм.
Він зображує пагорб, на якому височіє будівля Храму. Ми можемо розглянути його в найменших подробицях – від воріт до дзвіниці, венчающейся куполом. Баулін зображує Храм в більш темних фарбах, живописець писав його швидше всього на початку осені. Будівля виглядає велично, завдяки тому, що художник підкреслив особливості його архітектури шляхом гри світла і колірних відтінків.
Картини двох художників відрізняються не тільки тим, що були написані з різних планів: один сконцентрував свою увагу тільки на будівлі Храму, а інший – на Храмі в оточенні природи. Але і тим, що кожен з живописців писав Храм в різний час року: Герасимов навесні, а Баулін ранньою осінню, що зумовило вибір фарб картин. Однак головною відмінністю, звичайно, є суб’єктивне сприйняття предмета.