На самому початку твору на цю тему можна описати, що люди діляться на мовчазних і балакучих. Мовчазні від природи люди цінують кожне вимовлене слово. Даремно вони нічого не скажуть. Такий їх характер. А балакучих людей деколи називають “болтливыми”, тому що вони і чужу таємницю разболтают іншим. І ті, і інші люди можуть сильно дратувати оточуючих, тому що все повинно бути в міру. ? В основній частині твору можна описати професії, де потрібно вміти зберігати мовчання. Першою такою професією можна назвати, звичайно, розвідку. Розвідник повинен мовчати і навіть під тортурами не видавати державну таємницю. Другий можна назвати професію лікаря. Він знає багато секретів про своїх хворих, але він зобов’язаний зберігати лікарську таємницю і нікому про це не розповідати. Третя професія – це вчені, які розробляють нові види озброєнь, ліки, вакцини і так далі. Ось у цих людей мовчання, дійсно, золото. Тому що без нього може постраждати людина і навіть цілу державу. А ще треба вміти мовчати на уроках, хоча так хочеться іноді поговорити. І потрібно привчати себе до дисципліни і говорити тільки тоді, коли питають. Нерідко мовчазної людини вважають мудрим. Ось якщо хочете справити таке враження, менше розмовляйте даремно. Якщо перемолчать у сварці з іншою людиною, не відповідати йому на образи, то й сварка незабаром припиниться, а ругающемуся людині стане соромно. ? У висновку можна написати про те, що потрібно взагалі намагатися, як можна менше вимовляти негативних за смисловим навантаженням слів. Завжди потрібно говорити хороше.
Слово – срібло, а мовчання – золото. Напевно треба мати мудрість, щоб знати, де і що сказати, а коли необхідно і промовчати. Не хочеться на негатив відповідати ні одним словом. Можна заспокоїти себе, що людині в даний момент гірше, ніж тобі. Та й якщо він себе накрутив проти тебе, навіщо щось йому доводити, краще змовчати, перейти на іншу сторону. І це не означає, що мовчання – слабкість, згода, в такій ситуації мовчання – знак внутрішньої духовної сили. Але не у всіх ситуаціях мовчання – золото, не завжди потрібно мовчати. Завжди пам’ятати, що словом можна когось врятувати, не можна закривати очі на несправедливість, якщо своїм словом ти можеш комусь допомогти, зупинити агресію, тихим голосом когось заспокоїти та зняти напругу. Не бути байдужим. Необхідно вчитися мудро мовчати. Шкода, що це нам поки що не дано, як, наприклад, японцям.