Людина характеризується не тільки тим, що він робить, але і тим, як він це робить. Його життя в сучасному суспільстві немислиме без щоденних контактів, зустрічей з безліччю людей, і від того, як здійснюються ці контакти, як ведуть себе у відносинах один з одним люди, залежить дуже багато. Уявіть собі обстановку в міському транспорті в години “пік”. Варто комусь не стриматися, проявити недоброзичливість, як легко можуть знайтися ті, хто відповість тим же, у свою чергу, це може викликати новий спалах, новий конфлікт. В людських відносинах діють свої ланцюгові реакції, і це ще раз змушує задуматися кожного про те, що поряд із загальним утворенням і різнобічної культурою людина має володіти знаннями та вміннями у сфері спілкування. У той же час сфера спілкування відкриває великі можливості для виховання людини. У спілкуванні встановлюється зв’язок між людьми, що характеризується контактами, взаємодією і взаємовпливом людей один на одного.
Вміння жити з людьми – це складна наука, якої треба навчатися з раннього віку, не сподіваючись на те, що все само собою владнається. Для того щоб правильно, культурно вести себе в суспільстві, знати, як спілкуватися зі старшими і зі своїми однолітками, як приймати гостей, мало прочитати або почути ті правила поведінки, які приписують відповідні норми вчинків. Навряд чи для сучасної молодої людини залишилося таємницею правило, яке наказує шанобливе ставлення до старших, і вимоги, які з нього випливають: відступитися при зустрічі, поступитися місцем у транспорті, допомогти в будь-якій скрутній ситуації. Невихованість, безкультур’я найчастіше є не наслідком незнання як чинити, а відсутністю звички надходити культурно, красиво. Культура спілкування, культура поведінки – результат постійного тренування, результат самодисципліни, самовиховання. Спробуємо уявити собі, що деякі елементарні моральні правила, добре відомі кожній сучасній людині, стали звичними для вас стало звичним робити всяке справа тільки добре; ви звикли доводити розпочату справу до кінця; ви звикли виконувати доручену справу самостійно, не перекладаючи відповідальність на інших. Для культурної людини стає звичкою обов’язковість і точність, він не буде відмовлятися від цього слова і не запізниться на зустріч, він не образить оточуючих неохайним зовнішнім виглядом, не нав’язливий, настирливий або розв’язна в суспільстві.
Звичні форми поведінки стають міцним надбанням людини, дозволяють йому виробити свій стиль поведінки в побуті, праці, у різних сферах спілкування. Сформована моральна звичка надає великий вплив на подальший розвиток людської особистості, дозволяє, за словами А. С. Макаренко, заповнити досвідом той простір, що утворюється між знанням, як треба чинити, і самим поведінкою.
Людина, яка прагне оволодіти культурою поведінки, постійно зберігає в собі почуття власної гідності, особистої честі, яка виключає ситуацію приниження іншого, відносини фальші і легковажності. Повага до іншої людини вимагає прояву терпіння, поблажливість, відомої поступливості.