Герасим – головний герой оповідання І. С. Тургенєва “Муму”
Герасим – головний герой оповідання Івана Сергійовича Тургенєва “Муму”. Буквально з перших рядків твору, починаючи розповідь про стару пані, сам автор виділяє його серед інших персонажів: “З числа всій її челяді самим чудовим особою був двірник Герасим…”.
Описуючи Герасима, Тургенєв захоплюється його силою і працьовитістю: “Обдарований надзвичайною силою,
Він працював за чотирьох – справа йшла на лад в його руках…”. Однак автор наділив свого героя і ще однією відмінністю – Герасим був німим.
Але з розповіді ми розуміємо, що насправді “німими” були всі інші герої, які не мали своєї думки і своїх бажань, не знали почуття власної гідності і були схожі на рабів.
В описі характеру, вчинків Герасима, його взаємовідносин з іншими персонажами Тургенєв показує моральне перевагу цього героя. Розповідаючи про Герася, автор порівнює його з молодим і здоровим биком, статечним гусаком, з левом. Щоб показати богатирську міць Герасима Тургенєв використовує гіперболи: “…так нищівно діяв косою, що хоч би молодий березовий лісок змахувати з коренів геть…”, “…спорудив… істинно богатирську ліжко; сто пудів можна було покласти на неї – не погнулися б…”.
Якщо Герасима автор порівнює з богатирем, велетнем, то інших героїв він називає “людьми”. Дворові люди намагалися догоджати пані, бездумно виконуючи будь-які її забаганки, принижуючи себе і інших. Бариня вважає себе вправі розпоряджатися їхніми долями. Так, наприклад, через її примхи Герасим позбувся спочатку Тетяни, а потім і Муму.
Протягом розповіді ми бачимо, що в будь-якій ситуації герой зберігає такі якості, як працьовитість, чесність, вміння любити. Він завжди тримає своє слово і має почуття власної гідності. В цьому полягає моральне перевагу Герасима.
Тургенєв говорить про Герася: “він… в точності виконував всі накази, але свої права теж знав…”. Так, слухняно виконуючи волю барині, втопивши Муму, Герасим йде в село. Цим він висловив свій протест проти ставлення панночки до своїм дворовим.
Останнє слово оповідання – “німий”. Тургенєв показує нам, що на відміну від героїв, які можуть говорити, тільки німий Герасим має голос – свій голос.