«Дитинство» – повість Горького, що була написана в 1913 році. Ця робота стала автобіографічної, адже письменник у своїй поемі розповів багато епізоди зі свого дитинства. Герой повісті – Олексій Каширін, який залишився без батьків, і його забирають до себе старі Каширины. Як раз характеристику бабусі і дідусі Кашириных нам і треба дати, при цьому образи старих людей: бабусі і дідусі Каширіна дуже різні і протилежні.
Характеристика бабусі і діда Каширіна
Працюючи над твором на тему: «Дід і бабуся Каширины», хочеться спочатку дати їх опис. Бабусю автор зобразив «круглої, большеголовой» у неї були величезні очі і пухкий ніс. Бабуся мала довгу косу, а рухалася вона, незважаючи на свою вагу, як кішка. Дід, очима автора, «маленький сухенький дідок, з рудою, як золото, борідкою, з пташиним носом і зеленими оченятами».
Дід Каширін – суворий, з суворою вдачею. Може з будь-якого приводу, навіть за найменшої провини, відпороти з усією строгістю. Зі своїми дітьми не ладнає і у нього з ними напружені відносини, так і з онуками вони не краще, адже дуже часто він вдається до такого покарання, як порка. Хоча, іноді проявляються у нього і добрі почуття. Так, він сам прийшов миритися з Альошею після прочуханки, розповідаючи багато цікавих історій з життя, та й грамоті почав вчити хлопчика.
Порівнюючи діда Каширіна і бабусю, то бачимо, що старенька навпроти була доброю, чуйною, завжди готова стати на захист. Привітна жінка, сильна і в самих різних життєвих ситуаціях не впадає в паніку. Саме бабуся для хлопчика стала заступницею, тим світлом і теплом, який зігрівав хлопчика, бабуся дарувала радість і любов.
Якщо говорити про ставлення діда Каширіна до бабусі, то бачимо, що він і на неї міг підняти руку. Мало того, на старості років і зовсім зійшов з розуму, стаючи скупіше і жадібніше, у зв’язку з чим, навіть бабусю відмовлявся годувати, а далі й зовсім розділили господарство, де кожен жив сам по собі.