Мій перший друг, Саша, з яким ми познайомилися ще в дитячому садку, – повна протилежність мені. Худенький. з величезними задумливими очима зеленувато-сірого кольору, завжди акуратно і зі смаком одягнений. Любить багато читати і знає, здається, все. З ним завжди цікаво. Він зовсім не “заучка”, просто світ науки, літератури – його стихія. А ще у нього є дивовижна риса: потреба ділитися всім, що він дізнався. Якщо почне розповідати – заслухаєшся. Дружба з ним наповнює моє життя щастям. Ми більше любимо радіти разом, ніж скаржитися один одному на невдачі. Він із задоволенням слухає розповіді про моїх спортивних справах, може залишити всі свої турботи і поїхати зі мною на стадіон подивитись футбольний матч. Мені легше і веселіше живеться поруч з моїм другом!
Вчимося ми у різних школах, у кожного з нас є друзі-однокласники, але ось вже скільки років я відчуваю, що саме мій перший друг – справжній друг. По-перше, він ніколи не підводив мене, не обманював мого довіри. По-друге, Сашко, як ніхто інший, розуміє мене і завжди підкаже, як правильніше вчинити. Мені ніколи не набридає з ним спілкуватися, здається, проводив би з ним всі дні безперервно.
У житті є безліч прикладів справжньої, красивою дружби. Пушкін і Пущин… Їх відданість один одному, щирість і вірність у дружбі підкорюють мене. І мені так приємно, що мого друга звати, як і великого російського поета, Олександр. А я, хоч зовсім і не схожий на серйозного, відомої людини – декабриста Пущина, як і він, – Іван. Мені здається, що в цьому є щось символічне. Але ось чого вже вледует нам повчитися у цих чудових людей, так це вміння берегти дружбу. У відокремлений, занесений сумним снігом будинок до опального поета, якого зрадив навіть рідний батько, а всі знайомі побоювалися згадувати його ім’я, приїжджає єдиний, вірний Іван Пущин. Приїжджає, не боячись ні доносів царя, ні косих поглядів петербурзької знаті.
Життя не відчувала ще нашу дружбу на міцність. Але я вірю, що ми збережемо наше почуття дружби на довгі роки і вона завжди буде допомагати нам долати труднощі і окрилювати наші душі.