Твір “Лютий”

Прекрасні ліси в білому убранні, гори з лавинонебезпечними спусками, замерзлі річки, заливні луки під снігом. Але по своєму красива зима в околицях міста. На картині “Лютий. Підмосков’ї” автор з любов’ю і великою майстерністю змалював зиму в міських околицях. Цю роботу написав олією на полотні Григорій Григорович Ніський в 1957 році, в лютому.

На картині ми бачимо, як зима не поспішаючи поступається місцем весні. Вдивляючись в цей пейзаж глядач розуміє, і навіть відчуває, що сніг уже не зимове, і великі морози пішли на північ, і на небі поруч зі свинцевими хмарами небо забарвилося в теплий рожевий колір. Судячи з того, у що одягнені люди стає зрозуміло, що стоїть тепла для зими погода, але ще не задзвеніла крапель, не заспівали струмки, не перетворилася на кашу снігова постіль. Природа і люди немов принишкли в очікуванні чудесного пробудження. Тільки стукіт коліс потяга порушує тишу. Довгі тіні, зображені художником передають нам відчуття кінця робочого дня і відповідно наш настрій мимоволі стає домашнім.

Автор зобразив молоду енергійну дівчину, яка на самоті робить прощальний забіг по слежавшемуся, вже вологому і важкого снігу. Напевно, вона дуже любить зиму. Кудись поспішають машини, схожі на жучків. Дорога чиста, не слизька і це радує, адже за заледенілою дорогою їздити смертельно небезпечно, і всі подорожні благополучно приїдуть додому.

Все буденно на полотні, і асфальтна дорога, і капличка, обнесена нехитрим парканом, і ялиновий ліс не схожий на захоплююче красиві буреломи й хащі робіт Шишкіна. Але людині гріє душу ця непомітна, не яскрава, а дуже м’яка краса. І хочеться вірити, що не дивлячись ні на що, попереду весна, і вона принесе нам тільки хороше, а самі ми станемо кращими, чистішими і добрішими.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь