Твір “Любовний трикутник у п’єсі з громадським звучанням (Горе від розуму)”

Комедія Олександра Сергійовича Грибоєдова “Горі від розуму” була закінчена в 1824 році, напередодні повстання декабристів. Тому на її автора просто не могла не подіяти передреволюційна атмосфера тих років. Однак сюжетних ліній у комедії дві – громадська і любовна, причому друга, на думку багатьох критиків і читачів, переважає. Наше завдання – спробувати зрозуміти, як пов’язані обидві ці лінії й у чому значення такої композиції комедії. В основі п’єси, як вже було сказано, лежить любовна драма. Її головними дійовими особами є Софія Павлівна Фамусова, Олександр Андрійович Чацький і…… Молчалін. Мабуть, важко уявити двох більш різних людей, ніж Чацький і Молчалін. Спільне в них – тільки вік. Чацький – це активний прихильник нових просвітницьких ідей, людина, яка прагне до знань, спраглий служити “справі, а не людям”. В Молчалине ж все навпаки. Йому добре вдається “там моську вчасно погладити, там в пору картку втерти”. Молчалину не цікаво, що відбувається за межами фамусовского будинку, всі його думки – лише про власний добробут. Покірливість і послужливість Молчаліна дуже доречними і зараз, і скоро він вже втерся в довіру до Фамусову та іншим домочадцям. Сподобався він і Софії. Вона – так само як і Чацький – натура пристрасна, яка живе сильним і справжнім почуттям. І нехай предмет її пристрасті убогий і жалюгідний – це не робить ситуацію смішний, навпаки, поглиблює її драматизм. Софія зачитується сентиментальними історіями кохання бідного юнака і багатої дівчини. Захоплюється їх вірністю, відданістю. Молчалін так схожий на романтичного героя! Немає нічого поганого в тому, що юна дівчина хоче відчувати себе героїнею роману. Погано інше – вона не бачить відмінності між романтичною вигадкою і життям, не вміє відрізнити справжнє почуття від підробки. Чацький, щиро любить Софію, страждає від того, що та віддала йому недалекого і послужливого Молчаліна, у якого і є всього два таланти: “помірність” і “акуратність”.Під вибором Софії ховаються соціальний та ідеологічний конфлікти. В цих конфліктах видна вся трагедія Чацького. Як же сталося, що розумна і глибока дівчина не тільки полюбила негідника, бездушного кар’єриста Молчаліна, але і зробила зрада, пустивши слух про божевілля люблячого її людини? Відповідь напрошується сам собою. Вся система жіночої освіти мала кінцевою метою дати дівчині необхідні знання для вдалої світської кар’єри, тобто для щасливого заміжжя. Софія не вміє думати – ось в чому її біда. Не вміє відповідати за кожен свій крок. Життя своє вона будує за загальноприйнятим зразкам, не прагнучи знайти свій шлях. При всіх своїх душевних задатках вона цілком належить фамусовскому суспільству. Вона не може полюбити Чацького, тому що він складом свого розуму і душі повністю протистоїть цьому суспільству. Як же веде себе в такій ситуації сам Чацький? Він швидко розчаровується і в Софії, і в усьому московському “вищому суспільстві”, розуміючи, що за час його подорожі усе тут залишилося колишнім. Чацький – це людина нового світу. Він не приймає законів життя старої Москви. У нього своє уявлення про служіння вітчизні. На його думку, треба служити чесно, “не вимагаючи ні місць, ні повышенья в чин”. Чацький виступає проти людей, які цінують лише багатства та чини, бояться правди і просвіти. Прогрес суспільства він пов’язує з розквітом особистості, розвитком наук і освіти, що чуже фамусовскому суспільству. Людина, що отримав гарне виховання, володіє блискучим розумом, не бажає приймати за зразки таких як “дядечко Максим Петрович”, тому що не бачить в них ніяких моральних достоїнств і може заявити про це на повний голос. Такі погляди зумовлюють його долю як самотнього мрійника в фамусовском світі. За задумом Грибоєдова, Чацький лише посіє насіння майбутнього благополуччя, не побачивши сам результатів своїх праць. Думка ця виявилася пророчою – саме так і трапилося з декабристами. Благополучно чи склалася доля Софії і Молчаліна? Ні, і цього, мабуть, можна було очікувати. Софія викрила Молчаліна, ставши мимовільним свідком його “залицяння” за Лізою, вона вражена в саме серце, вона знищена, але як це не трагічно, відмовившись від Молчаліна, Софія не відмовиться від “молчалинского типу”: “Чоловік-хлопчик, чоловік-слуга з женіних пажів – Високий ідеал московських всіх чоловіків” – так говорить про це Чацький. Молчалін теж не пропаде після викриття. Його, напевно, виженуть з цього будинку, але таких будинків у Москві ще сотні, і де-небудь він знайде собі затишне містечко. Так, що говорити, поки панує “фамусовское суспільство”, “молчалины блаженствують на світі”…

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь