Художник Ісаак Бродський прославився як чудовий портретист, автор жанрових сцен, великих полотен, на яких зображено безліч людей. Але він також любив і пейзажі. У картині “Літній сад восени” він виступає як тонкий лірик, вміло передає настрій і красу природи.
Картина переносить нас в один з найулюбленіших парків Санкт-Петербурга – Річний сад, в одну з його віддалених бічних алей. Там ростуть старі могутні дерева, їм, мабуть, багато років. Напевно, стільки ж, скільки й самому Літньому саду. Один з останніх днів золотої осені. Світить яскраве сонце. День радісний, приємний, теплий. Листя дерев жовта, але вже помітно порідшала, тому крони напівпрозорі, зате на землі багато помаранчевих опалого листя. Високі стовбури дерев впираються в блакитне небо, по якому пропливають білі хмари. В глибині алеї лавки. Ми бачимо крихітні фігурки людей, які прийшли відпочити в парк, провести тут сонячний день. Вони оживляють пейзаж, як би наближають його до нас. Ми теж могли б опинитися серед тих, хто прогулюється по алеї. На передньому плані картини перехрещуються на землі химерним малюнком темні тіні стовбурів і гілок. Це підкреслює силу, з якою світить сонце. Підсилює відчуття сонячного дня.