Відомий російський художник-пейзажист Микола Петрович Кримов створив багато чудових картин. Мені знайомі деякі художні твори цього живописця, але найбільше симпатизує пейзаж, який автор назвав звичним, здавалося б, назвою “Зимовий вечір”. Але картина не так обыкновенна, як її назва. У мене вона викликає багато емоцій і вражень. Давайте розглянемо полотно Кримова “Зимовий вечір”.
Ми бачимо, що художник намалював село. Час року на картині – зима. Вдивляючись в полотно, я відчуваю почуття умиротворення, стриманості і спокою. Більша половина картини зайнята снігом, відчуває морозець. Але мені все одно здається, що зимовий вечір у цей день був теплим.
На передньому плані художник розташував річку, яка під натиском мороза вже давно покрилася товстим льодом. Річка під льодом чиста і прозора. Біля річки, біля самого берега росте чагарник. У кромки льоду розташувалися пташки. Напевно, їм холодно. Можливо, що свою картину художник малював, стоячи на протилежному березі річки, на невеликій піднесеності або пагорбі.
Розглянемо другий план полотна. Ми бачимо на ньому розташувалися дерев’яні хати, за якою росте ліс. Розгледіти дерева, що ростуть в ньому, ми не може. Напевно, це могутні дуби або тополі. Ліс на картині виділяється темним плямою. Явно відчувається контраст між ним та небом жовтуватого відтінку. Помітно, що зима видалася сніжна, адже замети перед будинками стоять високі. Але снігові замети не хочеться називати важкими, адже сніг художник зобразив повітряним, легким і пухнастим. Про це говорить і використаний живописцем ніжно-блакитний колір.
В одному з будинків можна розгледіти мерехтливе світло, зліва видно куполи невеликий дзвіниці. По стежині до будинків йдуть жителі села.
Художнику Крымову вдалося передати у своїй картині “Зимовий вечір” не тільки стан природи в цю пору року, але і сільську атмосферу. Після знайомства з картиною хочеться теж відправитися в село, щоб надихатися свіжим морозним повітрям, а ввечері після прогулянки погрітися біля теплої печі.