Катерина й кабаниха – це два протилежних чоловіки з однієї сім’ї. Кабаниха – це господиня “темного царства”. Всі персонажі цієї п’єси або є жертвою цього царства, як Тихін і Борис, або приспособившимися до нього, як Варвара й Кудряш. Катерина ж – один персонаж, що не змирився з уготовленным їй місцем у цьому світі.
Катерина по виду тендітна, ніжна і відкрита для почуттів молода дама, зовсім не така беззахисна, як здається на перший погляд. Всередині вона сильна, вона є борцем проти “темного царства”. Катерина – це дівчина, яка здатна постояти за себе, яка здатна на багато що заради своєї любові. Але вона самотня в цьому світі, і їй важко, тому вона шукає опору. Опору, як їй здається, вона знаходить у Бориса. І вона всіляко прагне до нього, незважаючи ні на що. Вона вибрала його, тому що Борис видавався з усіх молодих людей в цьому місті, а ще у них обох була схожа ситуація. Але у фіналі Борис відмовляється від неї, і вона залишається одна проти “темного царства” змиритися і повернутися в житло Кабанихи означало не бути самою собою. Самогубство – це один вихід. Катерина йде з життя, тому що не сприймає той самий світ – світ Кабанихи, Дикого, Тихона і Бориса. Кабаниха ж зовсім інший чоловік, вона антипод Катерини. Її повністю влаштовує той світ, в якому вона живе. Їй ніхто не смів ніколи перечити, але тут з’являється Катерина, не бажаючи миритися з грубістю, хамством і жорстокістю Кабанихи. І тому Катерина, з її почуттям власної гідності, постійно дратує Кабаниху. Між Катериною і Кабанихой назріває конфлікт. Конфлікт той самий не доходить до вибуху, поки не було того причин. А причиною стає зізнання Катерини у зраді чоловікові. І Катерина розуміє, що після цього життя її закінчена, адже Кабаниха тоді зовсім затиранит її. І вона вирішується на самогубство. Після смерті Катерини Кабаниха залишається задоволеною, адже тепер їй ніхто не буде протистояти. Смерть Катерини – це своєрідний протест проти цього світу, світу брехні і лицемірства, до якого вона ніколи б не змогла звикнути.
Але в Катерині і Кабанихе є щось загальне, адже вони обидві здатні постояти за себе, обидві не бажають миритися з приниженням і образою, в обох сильний характер. Але небажання бути приниженою і ображеною у них проявляються по-різному. Катерина ніколи не відповість на грубість грубістю. Кабаниха ж, навпаки, всіляко намагатися принизити, образити, затиранить людини, яка що-небудь скаже неприємне в її бік.
Катерина й Кабаниха різні у відношенні до бога. Якщо почуття до бога у Катерини – це щось світле, святе, недоторкане і найвище, то у Кабанихи – це тільки зовнішнє, поверхневе відчуття. Навіть походи в церкву для Кабанихи – це тільки для того, щоб справити відчуття благочестива пані на оточуючих.
Найбільш підходяще порівняння Катерини і Кабанихи є щось світле і темне, де світлим є Катерина, а темним – Кабаниха. Катерина – це промінь світла в “темному царстві”. Але цього “промінці” на стільки не вистачає, щоб висвітлити цю імлу, що в кінці кінців він взагалі зникає.