Саме казкове час року – це зима. У цей час здається, що сама Снігова королева в супроводі трьох своїх братів, супроводжуючих її під час прогулянок, своєю присутністю прикрашають землю не тільки пухнастим сніговим покривалом, але і шикарними візерунками на вікнах будинків.
Адже не даремно про зиму кажуть, що вона красуня і чарівниця. Цій порі року присвячено безліч красивих віршів і чудових картин знаменитих авторів. Чарівниця – зима немов зачаровує всіх своєю красою.
Вийшовши на вулицю, помічаєш яким легким білосніжним покривалом, наче сріблом, вкрите все навколо. А на верхівках сріблястих дерев, ніби граючись, блищать промені сонця. А там, на скутій кригою річці влаштований каток для дітей і дорослих. Трохи осторонь стоячи дерев’яні будиночки, а на їхніх дахах, немов одягнена зимова шапка, лежить легкий пухнастий сніг, з труби йде дим і на вулиці відчувається запах горючих матеріалів у печі дров.
Взимку мимоволі складається чарівне настрій ще тому, що кожен з нетерпінням чекає, можна сказати, найчарівніше свято зими – це Новий рік. Адже не дарма люди звіщають про те, що під Новий рік збувається все, що не побажаєш. Йдучи по вулиці, можеш зустріти живих Діда Мороза і Снігуроньку, Сніговика. Вся ця казкова атмосфера ніби занурює в диво і казку.
Нехай зима і найхолодніша пора року, але на неї припадає багато цікавих казкових свят. Це, приміром, Новий рік, Різдво, Водохреща. Це пора жартів, ігор, колядок. Дуже хороший приклад цієї чарівної, казкової пори описаний у Гоголя у творі “Ніч перед різдвом”. Вийшовши ввечері на вулицю, бачиш, як на вулиці розігралася сніжна хуртовина, замітаючи все стібки – доріжки своїм сріблом.
Якщо трохи замислитися розумієш, що не дарма зима називається чарівницею. Адже це улюблена пора дітей і дорослих. Ця чарівна пора завжди буде радувати новорічними святами та зимовими забавами, великою кількістю зимового срібла – снігом. Дивлячись на все це хочеться пограти в сніжки, покататися на санках чи ковзанах. Стати на лижі або просто полежати в снігу. Можливо, навіть просто пройти по чарівному серебреному покривала зими прислухаючись до шелестіння.
Чарівниця-зима
Настання зимового періоду в природі сприймається людьми по-різному. Або викликає думки про швидке настання весняних днів. Або бажання продовжувати насолоджуватися змінами, які настають взимку.
Дійсно, стан навколишнього світу в цей час року викликає захоплення. Засніжені будинку, дерева і земля не перестають дивувати переливами на сонці. У такі моменти мимоволі згадуєш дитинство, коли казкова фея з допомогою чарівної палички домагається блиску предметів або наповнює скрині сліпучими коштовностями. Вони блищать також, як сніговий покрив чарівної взимку.
Морозне повітря свіжий і чистий. У безвітряну погоду він прозорий як скло, прохолодний, що дозволяє підбадьоритися і братися за будь-яку справу зі свіжими думками.
Не треба бути тонким спостерігачем, щоб описати ліс після хуртовини, снігопаду або візерунки на вікнах. Ці явища мимоволі приковують погляди.
Будь лісовий масив після сніжної бурі щільно вкрите покривалом з снігу і ніби занурений у глибокий сон. Гілки дерев часом виконують непосильну роботу. Вони абияк витримують шар снігу на собі, сильно прогинаючись або схиляючись до землі. Здалека дерева мають обриси людини, ніби надівши яскраве вбрання: снігову шубу, білі хутряні головні убори та рукавиці.
З появою променів сонця починають гратися дрібні звірятка на галявинах. Якщо спритна білка чіпатиме гілку, то по повітрю заіскряться райдужними квітами сніжинки.
Господиня-зима наводить такий порядок, що не хочеться навіть залишати сліди на засніжених стежках. Будь тріск добре чується у морозний день, примушуючи насторожитися. Це може бути скрип гілки дерева, птиця, задевшая сук. Але в уяві людини виникають казкові образи діда мороза або снігової королеви, які обходять свої володіння.
Чарівниця зима не обійде стороною ні непрохідні ліси, ні міські квартали, ні степові простори. Після її відвідування будь-яке місце перетворюється, отримавши новий красивий убір.