Твір “Гумористичні оповідання Чехова”

Знаменитий російський письменник Чехов Антон Павлович вже дуже і дуже давно вважається одним з визнаних майстрів вітчизняної літератури, які здатні об’єднати у своїх творах м’який ліризм, людську любов і прихильність, освіченість і гумор, які звичайно ж є винятково добрим і позитивним.

Смішне і сумне переплітаються в оповіданнях цього автора так само, як і в житті легко і не хитромудро.
Якщо подивитися будь-яке з його творів, то можна побачити що для кожного читача знайдеться час для щирої посмішки і навіть сміху. Дуже часто посмішку і сміх викликає поведінка героїв його оповідань. Але в теж час, якщо подивитися з іншого боку, то можна побачити в їхніх вчинках і висловах відображення особистих особливостей і недоліків кожного з читаючих.

М’який, пустотливий і життєвий, але в теж час сумний і змушує задуматися гумор – це мабуть характерна риса, яка притаманна практично всім творам цього знаменитого письменника. І треба справедливо зауважити, що проявлятися ця риса стала вже в ранньому віці письменника, в той час як створювалися перші твори Чехова.

Смішне та веселе варто в кожному творі автора на першому місці, але тільки ті люди, які дійсно замислюються і занурюються в читання оповідань бачать, що за цим всім незримо стоїть сумний і буденне.

Дуже виразно побачити це можна в таких оповіданнях, як “Хамелеон” чи “Товстий і тонкий”, “Зловмисник” або “Кінська прізвище” і так далі.

Сумне в оповіданнях письменника вишукує своє переконання в тому, що саме життя по суті сама не досконала.

Однак не можна не відзначити, що цей письменник вчить кожного з своїх читачів виправляти це недосконалість, направляючи його до доброго, щирого, м’якому і чистого гумору.
Сам Антон Павлович, за розповідями і спогадами його сучасників, дуже багато любив жартувати, зачату над самим собою, однак, в кожній його простежувалися сумні моменти, які не можна було не побачити.

Антон Павлович дуже часто застосовує прийом так званої сумною іронією в багатьох своїх творах. Але, варто справедливо зауважити, що саме ця іронія володіє якимись цілющими властивостями сама по собі. Насамперед вона створюється з метою допомогти читачеві подивитися на навколишній світ людських взаємин про людських цінностей як би з боку, допомагає краще зрозуміти інших людей, показуючи, що всі люди рівні, і просто грішно підрозділяти їх на якісь групи, вчити відчувати і любити самого себе, і оточуючих людей, втім не тільки людей, але і весь навколишній світ.

Найчастіше фахівці і професіонали в галузі літератури і поезії зіставляють смішні, веселі і сумні, сумні розповіді даного письменника з осколками вщент розбитого дзеркала, ім’я якого навіть вигадувати не варто, адже ім’я йому саме життя. А якщо замислитися, то насправді все наше життя складається з осколків або якихось пазлів, складаючи які ми самі будуємо своє життя.

Читаючи художні твори, зокрема і цього письменника, ми часто дізнаємося або представляємо в них самого себе, своє життя, свої труднощі і проблеми. Адже не дарма ж кажуть, що читаючи і перечитуючи твори російських письменників, ми стаємо мудрішими і досвідченішими на ціле життя, чуже життя, епізоди якої ми з упевненістю використовуємо і в своєму майбутньому. А своє минуле сприймаємо зовсім по іншому, дивлячись на нього іншими очима.

Не варто нехтувати читанням, адже воно дозволяє нам іноді йти від реальності, застрягаючи в якій люди стають більш жорстокими і озлобленими, а проводячи час за читанням ми навпаки стаємо відкриття і доброзичливою.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: